Методичні парасольки. Казка З. Мензатюк «Молоданчик»

Казка З. Мензатюк «Молоданчик»

Завдання (подані під текстом казки) складені таким чином, що їх можна використовувати на будь-якому уроці: чи-то на читанні, чи при вивченні певної теми на уроці української мови чи літератури, це можуть бути уроки інформатики, трудового навчання, малювання. Це можуть бути просто веселі цікаві пізнавальні перерви. 

Зірка Мензатюк МОЛОДАНЧИК

За Прутом є село, за селом – гора, а на горі лісок-перелісок, такий невеличкий, що його можна оббігти довкола. У тому лісочку живе мавка-зеленавка, мала, як і він. Взимку вона спала в сухому листячку, а поверх листя лежав сніг. Але прийшла весна, сніжок розтав, і мавка прокинулась.

— Що це дзвенить, мов чисте срібло, аж мене розбудило? Може, це ви, струмочки? — спитала вона.

— Ні, мавко. Ми дзюрчимо не перший день, але ти не будилася, — відповіли струмки.

— То, може, це ти, берізко?

— Я всю зиму дзвонила обмерзлими гілочками, — сказала берізка. — Але ти того не чула.

— Тоді, напевно, це вітер, що гуляє над горою?

— Ні, мавко, не я це. Я взимку дзвенів-свистів, мів летючими снігами, а тепер я тихий і лагідний.

— То хто ж воно? — роззирнулася мавка довкола й побачила на лужку, на узліссі, дівчаток. Вони бігали й сміялися голосно-голосно, аж котилася луна. Адже почалися канікули, і нарешті була весна: тепле сонечко й воля гратися скільки захочеш.

— Он хто мене розбудив, — усміхнулася мавка, бо цих дівчаток вона знала від торік: Марусю, Олюсю і старшеньку Миросю.  — тим часом казала до менших дівчаток Мирося. — А ви ще не

— Таки ні... — кивнули Маруся й Олюся.

— Я знаю «Молоданчика». Мене бабуся навчила, а я навчу вас.

І Мирося почала навчати: треба стати в коло, а одненькій дівчинці — посередині, тоді заспівати:

А мій милий молоданчик,

Поплинь, поплинь на Дунайчик,

Та вмий собі біле личко,

Та розчеши косу русу,

                                                                    Та вберися в сорочину,   

Підпережи горботчину,

Та взуй жовті черевички, — Шукай собі товаришки!

— А ти, Олюсю, раз ти в колі, маєш ніби вмиватися, вдягатися в сорочину, а в кінці вибрати собі товаришку: ти станеш на її місце, а вона замість тебе в коло.

— Виберу, — киває Олюся. — А мама мені не сорочку, а блузочку вишила. З трьома рядами на рукавах. Я на Великдень її вдягну.

— В мене буде нова сукня, — й собі похвалилася Маруся. — І сукня, і плащик, і жовті черевички. Такі гарнесенькі!

— Ось і добре, — каже малим Мирося. — На Великдень одягнемо обновки та й будемо грати в «Молоданчика».

Дівчатка пішли до села, бо вже набігались, а мавка-зеленавка сіла на торішнє листячко й заплакала.

— Мавка плаче? — здивувався вітерець, бо був він тепер ласкавий і сумував, коли хтось журився.

— Мавка плаче! — зашуміли берізки, грабки й буки.

А полем саме йшла весна. Почула, про що шумлять дерева, повернула в лісок.

— Чого тобі, дитинко? — погладила мавку по голівці.

— Діти мають обновки і на Великдень гратимуться в «Молоданчика», — захлипала та. — Я також хочу гратися, а маю лишень старе торішнє платтячко...

— Яка ж бо ти мала-нерозумна, — засміялася весна. — Хіба ти забула, що я обновляю весь світ? Будуть і в тебе обнови.

І весна подала мавці гарні жовті черевички, горбатку, виткану листям-квітками, ще й білубілісіньку сорочину. — А сорочка не вишита...

— Буде тобі й вишивка, та така, як наша земля Буковинська! — мовила весна й повернулася до поля: — Гей ти, рілле, чорна, масна, родюча! Дай своєї чорнющої барви!

Дала рілля чорної барви — і лягли на білих рукавах дрібні узори.

— Гей ти, траво шовкова, дай свого зеленого кольору! І з’явилися на сорочці зелені візерунки.

— Ми, буки, дерева поважні, ми й барви дамо дорогої: вишневої, з молодих бруньок! — зашуміли високі дерева.

— Тепер ще вишиймо небо та сонце в ньому, і готова сорочка-буковинка, — мовила весна, а в узорах ураз заясніли погідне небо та щире сонце.

Зраділа мавка, з утіхи заплескала в долоньки.

А весна повела рукою — і зацвів під деревами ряст, тендітні білі анемони, а що вже фіялок, та пшінки, та пролісків!

Тут і Великдень настав. На майдані серед села зійшлися дівчатка. Всі гарненькі, чепурненькі, у святкових обновах. Взялися за рученята, заспівали:

Почула їх мавка і собі спустилася до села.

— Хто ти, красуне зеленокоса? — здивувалися дівчатка.

— Це наша мавка! — гукнули Олюся, Маруся й Мирося. — Ми торік з нею гралися. — Ой, які в неї обновки! Ой, яка в неї сорочка! — задивилися дівчатка. — Ставай, мавко, серед кола, бо ти в нас найгарніша.

І вони заспівали, а мавка в колі вмивалася, чесалася, маяла пишними вишиваними рукавами, і було їй весело-весело, і всім дітям також весело, і всім людям, і всьому селу. У небі стояло сонце, а на горі під ліском-переліском — весна. Вона розгорнула свій фартушок і вийняла з пелени біло-рожеві сорочки: одну сорочку абрикосі, другу — вишні, ту — черешні, а ту — яблуні. Вбрали садочки білі сорочки, цвітуть вишні-черешні, цвітуть абрикоси, цвітуть яблуні. А над білими садами, над запашними черемхами плине пісня про молоданчик, запливає далеко-далеко і зливається з блакитним Дунаєм.

ЗАВДАННЯ ДО КАЗКИ

© Діти читають ланцюжком казку «Молоданчик» З. Мензатюк, кожний читає до слова «весна».

© Прочитайте казку «Молоданчик» З. Мензатюк. Знайдіть місце в тексті «Але прийшла весна…», намалюйте/напишіть, що сталося з природою, коли прийшла весна.

© Хто знає хто така мавка? (казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям).

Цікава інформація: 

Тож які були мавки на вигляд? 

Це були або діти, або гарні молоденькі дівчата з довгим уквітчаним волоссям, у тонких білих сорочках. Мавки-дівчата – істоти з милим, круглим обличчям, гарні, високі на зріст. Навесні, щойно починав танути сніг, вони саджали квіти, а коли все зеленіло й розцвітало, гойдалися на гілках, викачувалися в житах, рвали квіти, плели вінки й танцювали. На місцях їхніх танків трава росла краще. Мавки могли жити і у водоймах – річках і озерах. Часто зближувалися з русалками. В деяких регіонах України вважалося навіть, що мавка є різновидом русалки (її називали «русалка лісова»). Взагалі, за рядом ознак мавки схожі на русалок [Вікіпедія].

© Робота зі словничком. Випишіть з тексту казки «Молоданчик» нові для вас слова (діти читають, знаходять, виписують, після чого зачитують і розтлумачують кожне слово разом з учителем).

© Робота зі словничком. Запишіть у словничок слова: Молоданчик, Прут, мавка, Великдень, веснянки, Дунай, сорочина (сорочка), сорочка-буковинка, горбочина (горбатка), черевички, земля Буковинська (Буковина), рілля). Поясніть значення цих слів. Знайдіть в Інтернеті інформацію за цими ключовими словами.

© Групова робота. Фрагменти тексту казки «Молоданчик» виділено різними кольорами. 5 кольорів – 5 груп. Створіть мультфільм за текстом певного кольору в середовищі програмування «Скретч». (Додаток)  

© Запишіть імена дівчаток з казки «Молоданчик» З. Мензатюк. (Олюся, Маруся, Мирося)

© Коли грають у веснянки? Знайдіть у тексті правила гри «Молоданчик». Які це правила? (на Великдень. «треба стати в коло, а одненькій дівчинці – посередині, тоді заспівати: 

А мій милий молоданчик,

Поплинь, поплинь на Дунайчик,

Та вмий собі біле личко,

Та розчеши косу русу,

                                            Та вберися в сорочину,                                                 

Підпережи горботчину,

Та взуй жовті черевички, — Шукай собі товаришки!

А хто в колі, має ніби вмиватися, вдягатися в сорочину, а в кінці вибрати собі товаришку: вона стане замість неї в коло).

Довідка:

На честь вступу весни у свої права, буйства і розмаїття природи, що нарешті прокинулась, а також багатства майбутнього врожаю, наші предки співали спеціальні обрядові пісні – веснянки. Це дійство проходило разом з танцями та іграми. В деяких місцевостях веснянки ще називали гаївками, маївками, риндзівками та гагілками. Це напрочуд мелодійні та ніжні пісні.

 (За матеріалами http://doshkolenok.kiev.ua/vesnjanky/656-vesnjanky.html).

© Ви маєте перед собою мавку. «Вдягніть» її до Великодня. Діти створюють із кольорового паперу вбрання для мавки: жовті черевички, інші елементи вбрання. (У кожного будуть різні Мавки, бо уявлення і фантазія у кожного з дітей різна – буде цікавіше для них самих). Окремо попрацюйте над сорочиною мавки. (Додаток)

Довідка:

Свято на честь Воскресіння Бога і приходу весни існувало у різних народів задовго до виникнення християнства. Навесні єгиптяни влаштовували гуляння на честь воскресіння бога Осіріса, в Стародавній Греції прославляли богиню родючості Деметру, а стародавні кельти поклонялися богині весни Остарі, святкуючи пробудження природи фарбованими яйцями і маленькими пшеничними булочками, що дуже схоже на наші великодні традиції.

Понад п'ять тисяч років тому іудейські племена відзначали Великдень як свято отелення худоби, потім цей день пов'язували з початком збору врожаю, а ще пізніше - святкували звільнення єврейського народу з єгипетського рабства. Коли Мойсей вивів євреїв з Єгипту, весняне свято назвали Пасхою, що означає «позбавлення».

І якщо в іудейській традиції Пасха означає звільнення від рабства і здобуття землі обітованої, то в християнстві свято наповнилось іншим змістом – радістю воскресіння Ісуса Христа, набуттям вічного життя завдяки вірі Спасителя, перемогою світла над темрявою.

(За матеріалами https://nv.ua/ukr/style/life/afisha_l/velikden-2018-istorija-i-traditsiji-svjata-2461678.html)

© У 5 класі при вивченні української літератури теми «Світ фантазії та мудрості» («Міфи і легенди давніх українців», «Народні казки»: «Сучасні казки»):

Ви маєте перед собою мавку (у кожного учня на парті паперова лялька-мавка). «Вдягніть» її до Великодня (у конвертах: черевички, горбатка (обгортка),  листя, квіти, біла сорочка) за текстом казки «Молоданчик» Зірки Мензатюк. Окремо попрацюйте над сорочкою мавки.

Дослідіть, використовуючи комп’ютер, під’єднаний до мережі Інтернет або смартфон, що в міфології означає слово «мавка» і які були мавки на вигляд. Для цього в Вікіпедії – електронній Вільній енциклопедії в Пошук у Вікіпедії введіть ключове слово «мавка».

Порівняйте образ мавки в давньоукраїнській міфології з тим, який створили ви. Що треба змінити, щоб образ відповідав міфічній істоті?

© Уявімо себе Весною. Вишиймо сорочку для мавки. Діти розмальовують сорочкукартку. (Додаток)

© Випишіть слова-звертання з тексту казки «Молоданчик» (струмочки, мавко, молоданчик, Олюсю, берізко, дитинко, риллє, траво, красуне, мавко)

© Цікава-перерва. Робота з книжкою-розмальовкою «Я-українець». 

Українська вишивка — це справжній код нації. У її вигадливих візерунках дивним чином переплелися долі різних людей і навіть різні епохи в історії України. Що написано між рядками давніх орнаментів? Яке послання пращурів зашифроване у вишиванках? 

Розкривайте цю унікальну розвиваючу розмальовку та відправляйтесь у захопливу подорож у просторі та часі! Ви побуваєте в багатьох регіонах нашої країни і дізнаєтесь чимало цікавого про стильові особливості української вишивки. Крім того, у вас буде можливість перевірити уважність і власноруч відтворити яскраві орнаменти.

Зверніть увагу на вишиванку Буковини, відтворіть її орнамент за текстом казки

«Молоданчик» З. Мензатюк. (Додаток)

Але головне, що наприкінці подорожі кожен розгадає код і зрозуміє, що навіть найменшою квіточкою, найменшою рисочкою давні візерунки ніби промовляють до нас: «Я люблю Україну!».