Теоретично-практичний семінар для вчителів біології та образотворчого мистецтва: «Інтеграційний аспект викладання екології та образотворчого мистецтва як засіб соціалізації особист

Міністерство освіти і науки України

 Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти»     Дніпропетровської обласної ради

Комунальний заклад освіти  «Чорнявщинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Юр’ївської селищної ради Юр’ївського району

Дніпропетровської області

                                                   Авдєєва Світлана Кіндратівна  

                                                вчитель біології та екології,                                                  

                                                       Папуша Тетяна Володимирівна

                                                             вчитель образотворчого мистецтва

                                                              Чорнявщинська ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                             Юр’ївської селищної ради

                                             Дніпропетровської області

Зміст:

1. Титульний лист                                                                 
2. Зміст                                                                                              2 стор.
3. Вступ. Формування екологічного та естетичного світогляду в навчально-виховному процесі                                                    3-8 стор.
4. Основна частина
   1.        Майстер-клас з використанням методу «кейс»

 при дослідженні видового складу рослин і тварин

урочища Приорільське і річки Оріль та їх екологіч-

ний стан. Створення дитячої іграшки та її розпис за

мотивами М.Приймаченко                                               9-15 стор.

2.        Ековояж: «Ландшафтна екологія Юр’ївщини»            16-20 стор.

Вступ

Творчість — це не сума знань, а особлива спрямованість
інтелекту, особливий зв'язок між інтелектуальним життям
особистості і прояви її сил в активній діяльності.
                                                                   В.О. Сухомлинський

Людина та природа… Філософи, поети, художники всіх часів і народів віддали данину цій вічній і актуальній темі. Та ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може, і катастрофи, нависла над людством, а проблема екологізації матеріальної та духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю.

Здійснення екологічного виховання в процесі вивчення біології вимагає оновлення його змісту шляхом поєднання традиційних і новітніх підходів. Одним із продуктивних способів розв’язання цієї проблеми є застосування в екологічному вихованні школярів системного підходу. Школа екологічної філософії є новою парадигмою мислення, системним підходом до вивчення світу, що ґрунтується на фундаментальних цінностях світової цивілізації. Цей підхід допомагає усвідомити наскільки тісно людина пов’язана з природою, а також перебороти почуття відчуженості та відірваності від неї шляхом ототожнення людини зі світом. Базові принципи екології є основними засадами сучасної екологічної етики.

Зміст екологічного виховання передбачає дотримання таких етапів його здійснення:

*виховання ставлення до навколишнього середовища шляхом актуалізації абсолютних цінностей;

*формування моральних почуттів відповідальності за стан довкілля;

*осмислення й оцінювання екологічних явищ, уміння аналізувати їх із позицій особистої причетності до розв’язання екологічних проблем;

*накопичення екологічних знань із метою формування навичок такої поведінки, яка б не завдавала шкоди довкіллю;

*формування бажання до співпраці з природою, активної природоохоронної діяльності з позиції рівноправності з іншими істотами в системі живого світу.

Форми й засоби екологічного виховання

Форми й засоби екологічного виховання забезпечують об’єктивне сприйняття природних об’єктів особистістю, яка, за умови надання їй фахових знань, отримує необхідний потенціал непрагматичної взаємодії зі світом природи.

Виходячи зі специфіки психолого-педагогічних методів і психологічних особливостей учнів учені виявили такі психоемоційні й інтелектуально-пошукові форми та засоби екологічного виховання, що пропонують для впровадження в навчально-виховний процес:

*еколого-психологічний тренінг – форма екологічного виховання, що ґрунтується на методології соціально психологічного тренінгу та спрямована на корегування екологічної свідомості особистості. Як засіб екологічного виховання використовують структурні вправи тренінгу, які вчитель добирає відповідно до специфіки аудиторії та інформаційної наповнюваності заняття;

*інтегрально-пошукові та рольові ігри – тип екологічних ігор, що ґрунтується на проектуванні соціального змісту екологічної діяльності. Їхньою специфікою є ототожнення людиною себе з іншими живими істотами або природними об’єктами;

*творча «терапія» - відображення людиною довкілля та почуттів, викликаних ним і засобами мистецтва;

*мозковий штурм – форма колективної роботи, що характеризується спільною спрямованістю мислення на розробку ідей і підходів для розв’язання певної проблеми, але не їх оцінювання;

*імітаційне моделювання – прогнозування й демонстрація природних процесів і фрагментів екологічної реальності шляхом перетворення створеної моделі через особистісну включеність у неї.

*майстер-клас - є унікальна за своїм типом форма нарощування професіоналізму вчителя в тій чи іншій конкретній сфері "педагогічного відтворення". Але як і будь-яка інша форма роботи з професійним досвідом учителя, вона вимагає невпинного "шліфування" й удосконалення.

Практична організація екологічного виховання

З чого починається робота з екологічного виховання в школі? По-перше, з планування й узгодження планів заходів, внесення їх у річний план школи. Виховні екологічні заходи школи повністю відповідають основним датам, які відзначають в Україна та світі. Усі вони позначені в рамках Календаря знаменних і пам’ятних дат. Це:

*Міжнародний день птахів;

*День довкілля;

*День Чорнобильської трагедії;

*Міжнародний день біологічного різноманіття;

*Усесвітній день охорони навколишнього середовища.

Для виховної та пропагандистської роботи з охорони природи, формування умов для виховання екологічно грамотної поведінки в навколишньому середовищі створено постійно діючу комплексну екологічну стежину. Її особливість у тому, що маршрут пролягає по території школи, с.Чернявщина, його околиць (річка, луки, біля річки, урочище Приорільське, мішаний ліс) протяжністю приблизно 2,5 км. Ця стежина розрахована на такі категорії відвідувачів:

*школярів початкової школи;

*школярів основної школи;

*учителів;

*туристів.

Ця стежина включає сім зупинок, а саме: «Школа», «Річка Оріль», «Урочище Приорільське», «Канал «Дніпро-Донбас», «Мішаний ліс», «Волошанська дача», «Ставок «Ентомологічний Шандрівський».

Основною метою організації такої стежини є:

*розширення в екскурсантів елементарних відомостей про об’єкти, процеси та явища довкілля;

*навчити слухачів бачити, помічати різні прояви антропогенного фактора, які можна спостерігати в зоні маршруту, та вміти комплексно оцінювати результати впливу людини на навколишнє середовище;

*сприяти вихованню екологічної культури як частини загальної культури взаємин між людьми та ставлення людини до природи;

*розвивати увагу на основі фенологічних спостережень.

Уже традиційними стали заходи, присвячені Дню довкілля, святу зустрічі птахів; виставки «Наші друзі птахи», «Тварини і рослини Червоної книги України»; «Дзвони Чорнобиля»; «Квітковий вернісаж»; «Дари осені». Використовуючи наочний огляд в екологічному вихованні, ми окрім виставок проводимо конкурси:

*малюнків «Урятуємо нашу планету»;

*стіннівок;

*фотографій.

 Сьогодні виховання творчої, інтелектуально розвиненої особистості, здатної до самореалізації, самовдосконалення і саморозвитку впродовж усього життя, формування у неї загальнолюдських моральних якостей, ідеалів, прагнень та переконань – є одним з нагальних освітніх завдань.

      На уроках образотворчого мистецтва з’являється реальна можливість навчити бачити навколишній світ, і бачити його по-своєму; не переказувати чужих думок, а мати власні думки й переконання. Вивчення основ образотворчого мистецтва учнями посідає одне з важливих місць у загальній системі навчання й виховання. Залучення дитини до образотворчого мистецтва створює основу естетичного виховання. А формування та розвиток естетичних здібностей, тобто здібності сприймати світ і творити за законами красоти, - це дуже важлива складова формування людських якостей, соціалізації особистості.

               Важлива роль сьогодні у розвитку творчості школярів  належить інноваційному навчанню, яке базується на психології людських взаємин, взаємодії, творчій співпраці вчителя і учнів та учнів між собою. Сьогодні неможливо навчати традиційно. Психологи довели, що, забороняючи пряме спілкування між дітьми під час уроків, ми робимо кожну дитину більш безпорадною, незахищеною, вона схильна в усьому тільки наслідувати, а не шукати власне рішення.

Практика свідчить, що використання на уроках мистецтва інноваційних технологій та інтерактивних вправ, де пріоритетом є активізація самостійної пізнавальної діяльності, надає нових можливостей для усвідомлення результату взаємодій з мистецтвом, його емоційного та інтелектуального осягнення.

Робота по звичайному шкільному підручнику, який часто відірваний від реальної дійсності, і не завжди представляє інтерес для учнів, змушує шукати нові шляхи викладання предмета. Одним із способів наближення теоретичного курсу до практики є організація і проведення бінарних (інтегрованих) уроків.

Бінарний урок (від лат. binarius - подвійний) – різновид інтегрованого уроку, що органічно поєднує вивчення двох або декількох предметів, наприклад, іноземної та рідної мов, іноземної мови, музичного мистецтва та літератури (як української, так і світової), іноземної мови та географії, української мови та історії, фізики й математики, літератури й образотворчого мистецтва, біології та хімії, біології та географії і т. д. Ми спробували поєднати екологію (біологію) з образотворчим мистецтвом.

Бінарний урок – це нетрадиційний вид уроку. Урок по темі ведуть два педагоги - предметники. Бінарний урок  -  це творчість двох  вчителів, яка переростає у творчий процес в учнів. Чому? Тому, що вивчення якоїсь проблеми на грані двох  наук - це завжди цікаво, такий вид діяльності викликає високу мотивацію. А не чи це головне - захопити школярів, спровокувати творчий пошук?

Інтеграція змісту декількох предметів формує цілісні знання, об’єднує спільною метою в межах уроку, допомагає поєднати дітей, які віддають переваги різним наукам і бувають пасивними на звичайних уроках.

Інтегровані уроки:

•    служать засобом підвищення мотивації навчання, тому що створюють умови для практичного застосування знань;
•    розвивають навички самоосвіти, тому що велику частину підготовки до уроку учні здійснюють самостійно і в позаурочний час;
•    розвивають аналітичні здібності і винахідливість;
•    володіють величезним виховним потенціалом;
•    на бінарних уроках відбувається перенос уміння в нові області, що не вивчалися раніше, що допомагає учнем приймати рішення творчих виробничих ситуацій.

Учителю необхідно постійно вчитись, учитись один в одного. І кращим збудником для цього має стати взаємообмін професійним досвідом.

 А саме майстер-клас для вчителів. На базі Чорнявщинської ЗОШ І-ІІІ ступенів для вчителів біології та образотворчого мистецтва Юр’ївського району було проведено майстер-клас інтегрованого уроку з використанням методу «кейс» при дослідженні видового складу рослин і тварин урочища Приорільське і річки Оріль та їх екологічний стан. Створення моделі дитячої іграшки-тваринки та її розпис за мотивами М.Приймаченко

Інтегрований майстер-клас з використанням методу «кейс» при дослідженні видового складу рослин і тварин урочища Приорільське та річки Оріль. Створення моделі іграшки та її розпис за мотивами М.Приймаченко

Мета: дослідити видовий склад рослин річки; у процесі виконання роботи розв’язати низку питань як теоретичного, так і практичного характеру, обстеження води, середовища існування живих організмів; вивчити водну флору і фауну; провести систематичний аналіз; розробити класифікаційну схему рослинності; рекомендації щодо регіонального використання в господарстві й охороні вищої водної рослинності річки та в її упорядкуванні берегів; запропонувати заходи адміністративного впливу для збереження видового складу рослин річки; закріпити знання про творчість Марії Приймаченко; створити модель дитячої іграшки і розписати її за мотивами української художниці; вчити гармонійно поєднувати кольори та форми зображення; розвивати уявне мислення та фантазію, дрібну моторику пальців, зосередженість, урівноваженість; виховувати естетичний смак, відчуття гармонії художнього виробу з навколишнім середовищем, бажання створювати прекрасне навколо себе, любов до рідного краю.

Ідеї проекту: Першим джерелом прекрасного в селі є річка, а це природа. Відчування й розуміння краси природи ми вважаємо найважливішою передумовою багатогранної активної діяльності, що підносить, облагороджує людину.

Учасники проекту: вчителі біології та образотворчого мистецтва району

Матеріали, необхідні для виконання проекту: літературні джерела, ноутбуки, інтерактивна дошка, мікроскопи, прилад для визначення води, карта району, гербарії, контурна карта, репродукції творів М.Приймаченко, зразки дитячих іграшок, розписані за мотивами художниці, картон, ножиці, гуашеві фарби.

                                                                              Девіз уроку:

                                                                       Любімо, бережімо природу –

                                                      Вічне джерело нашого життя і творчості

                                                                              М.Рильський

Проблемне питання: Чи можливе збереження водної рослинності річки, природи рідного краю  як джерела нашого життя і творчості?

Хід:

І. Організація роботи

Етап «Пошуковий»

• Привітання учасників проекту.

Майстер-клас - є унікальна за своїм типом форма нарощування професіоналізму вчителя в тій чи іншій конкретній сфері "педагогічного відтворення". Але як і будь-яка інша форма роботи з професійним досвідом учителя, вона вимагає невпинного "шліфування" й удосконалення.

Вправа «Валіза очікувань»

А які очікування від участі у майстер-класі? Пропоную записати їх на капелюшках, які складемо у „Валізу очікувань“.

Пропоную взяти той капелюшок, який більше до вподоби.

(роздають вчителям різнокольорові картки у формі капелюшків)

1. Запишіть на картках-капелюшках свої очікування від сьогоднішньої зустрічі.

2. Картки кріпляться до валізи.

3. Проводиться тест „Який капелюшок ви обрали“:

• Володарі білих капелюшків! – факти, цифри, вчасна здача звітів, конкурсних робіт для вас – найголовніше!

• Володарі чорних капелюшків! – схильні все піддавати сумніву й критиці Ви завжди виділяєтеся з натовпу.

• Володарі синіх капелюшків – йдуть лише їм відомими шляхами, не відступаючи від мети, не поспішаючи, але й не зупиняючись, обґрунтують будь-який наказ.

• Володарі червоних капелюшків – живуть, керуючись емоціями. Для них навколишній світ, як і вони самі – загадка, яку прагнуть розгадати.

З вашого дозволу, озвучимо деякі з очікувань (зачитує чотири за кольорами). 

• Прогноз погоди на найближчі 45 хвилин (карта основних етапів і зміст проектної роботи)
• Розробка основних ідей, констанція рівня дослідженості проблеми, збирання і аналіз даних, обґрунтування актуалізації, формування гіпотенузи (припущення щодо результатів і шляхів їх досягнення)
• Повідомлення теми і мети проекту.

ІІ. Етап «Аналітичний»

• Утворення груп
• Розподіл доручень у групах
• Отримання завдань, збирання наукових і практичних даних.

І група «Географи»

Завдання

1. Вивчити і дослідити ФГП річки Оріль та урочища Приорільського  (знайти короткі історичні довідки з довідників)
2. Карта-схема (робота з контурною картою)

ІІ група «Флористи»

Завдання

1. Вивчити видовий склад флори річки (за допомогою визначення)
2. Зробити систематичний аналіз згідно класифікації рослинного світу (схема класифікації)
3. Виявити, які рослини підлягають охороні та мікроорганізми, що населяють дно (виготовити мікропрепарат)

ІІІ група «Екологи»

Завдання

1. Визначити проби води в річці (за допомогою методу біоіндикації – прилад для визначення якості води)
2. Запропонувати заходи адміністративного впливу для збереження видового складу рослин і тварин річки ( у техніці «колажу» презентувати лист-звернення до жителів с.Чернявщина)

ІVгрупа «Художники»

Завдання

1. Створити модель дитячої іграшки з картону
2. Розписати іграшку за мотивами української художниці М.Приймаченко.

ІІІ. Етап «Практичний»

         Учасники груп виконують завдання

ІV. Етап «Презентаційний»

Вчитель біології: Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні і тривожні: порушуються природні угрупування, забруднюється атмосфера, прісні водойми, зменшується чисельність видів рослин і тварин. То ж людина повинна докірно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів.

                           Тема проектної роботи обрана невипадково – за останні роки у флорі річки відбулися зовсім ще не вивчені зміни, викликані обмілінням і замуленням річки та її водойм. Але це визначає актуальність визначення фауни й рослинності річки і урочища. То що ми маємо після того, як всі групи попрацювали над своїми завданнями, чи зможемо ми презентувати свій проект.

1. Звіт групи «Географи»:

• фізико-географічна характеристика річки;
• рельєф;
• клімат;
• робота на контурній карті України.

2. Звіт групи «Флористи»:

• схема класифікації окремих рослин, можна однієї (занурених у воду, рослин з плаваючими на поверхні води листками, прибережно-водні рослини)
• виготовлення мікропрепарату.

3. Звіт групи «Екологи»:

• методика визначення якості води р.Оріль;
• лист-звернення до жителів с.Чернявщина «Збережемо річку»

4. Звіт групи «Художники»:

• розташувати свої моделі іграшок на умовній території навколо р.Оріль;
• скласти казку про щасливе та довге життя тварин і рослин урочища Приорільського;

V. Етап «Контрольний»

- презентація проектної роботи вчителів біології району;

Гра «Додай слівце»

Вчитель образотворчого мистецтва:

Урок закінчується. Хочу висловити усім учасникам вдячність за активну співпрацю, цікаві креативні думки та ідеї, творчу атмосферу. Сподіваємось, що й ваші очікування відбулися.

У наш складний та змінний час інколи хочеться просто душевного тепла.

Метелик – символ душі. У Давній Греції Психея, богиня, яка була втіленням душі, зображувалася у вигляді метелика або чарівної істоти з крильцями метелика.

(Звучить мелодія, учасникам дарують символічні різнокольорові метелики)

Вправа-побажання „Твій вибір“

Ековояж: «Ландшафтна екологія Юр’ївщини»

Мета:продовжувати вивчати природу нашого краю; дослідити особливості та унікальні ландшафти Юр’ївщини, виявити природні пам’ятки; оцінити характер і результати взаємодії людини і природи; навчати екологічно грамотно поводитися в природному середовищі; забезпечити цільність сприйняття оточуючої дійсності; формувати різностороннє уявлення про світ птахів, тварин та рослин; розвивати позитивно-емоційне ставлення до природи рідного краю, бережливе ставлення до всього сущого на Землі, творче мислення, уяву, фантазію; виховувати навички змістовного дозвілля і здорового способу життя.

Обладнання: фотоапарати, альбоми для малювання, аркуші паперу А4, довідники, набір для збирання гербарію

Хід:

І. Повторення правил поведінки в природі та під час походу.

ІІ. Пам’ятка туристові:

ІІІ. Гра-вікторина:

• Які екосистеми поширені на території Юр’ївського району (річки, ставки, балки, яри, кар’єри)?
• Чи є пам'ятки природи, які, на ваш погляд, треба оберігати?

Поетична хвилинка

ІV. Робота в групах

а) Робота за завданням. Кожна група отримує маршрутний лист та схему маршруту (вчителі біології)

б) Колаж з природного матеріалу (флористичний).  Робота в групах (вчителі образотворчого мистецтва) . Придумати назву своїй картині

 «Картографи» - створюють маршрут стежини у вигляді схеми;

«Натуралісти» - вивчатимуть видовий склад рослин і тварин;

«Історики» - досліджуватимуть походження назв;

«Екологи» - опишуть проблеми, визначать стан об’єктів;

«Експерти» - сформують висновки щодо доцільності використання цього маршруту під час походів та екскурсій;

«Витівники» - проведуть ігри, конкурси під час відпочинку, що забезпечать цікаву дослідницьку подорож рідними стежинами краю.

Зупинка «Річка Оріль»

«Історики»: Про виникнення річки Оріль існує дуже цікава легенда. Це було давно-давно. Жили у нашому краї Запорожець і Змій. Жили вони, жили та й засперечалися за межі своїх володінь. Сперечалися вони, сперечалися, а потім і вирішили, щоб закінчити суперечку, провести борозні  між своїми володіннями. От Змій запрягся у плуг і проорав рів, почавши ген-ген далеко, а скінчивши біля Дніпра. І потекла річка, і назвали її Оріль.

«Картографи»: Починається у Харківській області двома річка: Верхньою Оріллю та Нижньою Оріллю. Вона є лівою притокою Дніпра, її довжина 75 км, глибина зараз 1 м, береги – пологі, поросли вербами, кущами, очеретом.

«Екологи»: Запах відразу не відчувається, але нагадує трав’янистий; прозорість води погана за рахунок нерозчинних залишків; колір зеленуватий місцями.

«Витівники» виготовляють «Натуральні прикраси»

Такий браслет робиться з липкого двостороннього скотчу, нижній шар якого просто не відклеювати, липкою стороною вгору, і потім  приліплюють на нього квіти на свій смак і колір. Можна  приліплювати також пісок, черепашки та камінці.

Зупинка «Волошанська дача»

«Картографи»: Орнітологічний заповідник розташований на території Юр’ївського району Дніпропетровської області в степовій зоні. Площа 643га. Являє собою лісовий масив балкового типу.

«Екологи»: Дослідження орнітофауни заповідних територій є важливою ланкою у створенні і функціонуванні заповідного фонду. Заказник державного значення є однією з найбільш цінних природоохоронних територій, де основним об’єктом для його вивчення є група хребетних тварин – птахи.

«Натуралісти»: Орнітофауна заповідника представлена 86 видами птахів. Із них 70 видів гніздяться, 28 видів відносяться до осілих, 42-80 – перелітних, 5 видів зустрічаються під час польоту і 4 – взимку.

«Експерти»: Однак слід зазначити, що багато проблем досить далеко від остаточного вирішення. Зокрема, це стосується екологічного прогнозування і тому потрібно розробити рекомендації по охороні рідкісних видів птахів, збереження міст їхнього проживання, що завчасно вжити необхідних заходів для їх збереження.

«Витівники» Гра «Екологічний ланцюжок»

Поетична хвилинка

Зупинка «Ставок Ентомологічний Шандрівський»

«Картографи»: Розташований між двома територіями сіл Чернявщина і Шандрівка Юр’ївського району Дніпропетровської області.

«Експерти»: У невеликих природних штучних водоймах-ставках можна вирощувати риб. Цей ставок є природоохоронним об’єктом Юр’ївщини, в якому розводять коропа, ляща, плітку та інших.

«Витівники» Гра «Веселі звірятка»

Щоб провести цей конкурс, потрібно підготувати:

надути кульки і зав'язати хвостики ниткою. Розділіти учасників на дві команди, видати кожному по кульці і фломастеру. Завдання конкурсу - намалювати на кожній кульці оченята, носик, вушка, одним словом, мордочку якої-небудь тварини. Виграє та команда, яка швидше впорається із завданням. Команда-противник повинна відгадати: що це за тварина чи птах, чи риба.

Поетична хвилинка

 «Екскурсоводи»: Наша подорож рідним краєм закінчується. Ми побачили дивовижні місця, познайомилися з представниками рослинного і тваринного світу. А окрім того побачили негативний вплив людини на природу.

Не слід забувати, що слово «пам’ятка» походить від слова пам’ять. Пам’ятки природи – це символи краси рідного краю.

Вправа «Чарівні фарби, талановиті пальчики» Пропонуємо створити панно в техніці пуантилізму «Бережімо природу рідного краю»

Висновки:

Досвід проведення інтегрованих уроків є у кожного вчителя. І хоч це вимагає великої підготовки, ефективність таких уроків - висока. Взаємозв'язок двох навчальних дисциплін в рамках 45 хвилин (або 2 уроки по 45 хв.)  повинна виглядати гармонійно і бути зрозумілою учневі.

Що ж таке інтеграція предметів?

Під словом «інтеграція» ми розуміємо об'єднання різних частин в одне ціле, їх взаємовплив і взаємопроникнення, а також злиття навчального матеріалу двох дисциплін. Інтегрований урок дає можливість учневі більш повно побачити картину явища. Точка перетину двох предметів (їх може бути і більше) є піком уроку, його самоціллю. При цьому інтегруються як суміжні предмети, так і представляють різні цикли.

Інтегрований урок - це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах

Його проведення забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу в їх взаємозв'язку та взаємозумовленості; сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування до процесів та явищ оточуючої дійсності. Доцільність інтегрованих уроків зумовлена завданнями інтеграції знань, умінь і навичок учнів з основ наук. Вони сприяють розкриттю наукових законів та умов їх прояву в різних галузях науки та сферах практичної діяльності; виявленню специфіки та можливості прояву закономірностей, законів, ідей, теорій в оточуючій дійсності; інтеграції діяльності вчителів із формування загально навчальних умінь і навичок учнів (навчально-організаційні, навчально-інформаційні, навчально-інтелектуальні); розкриттю багатогранності можливостей застосування набутих знань учнів у різних галузях науки та сферах діяльності; синтезу фактів, явищ, процесів з метою висунення нових ідей, розробки гіпотез; інтеграції діяльності вчителів з формування творчої особистості учня, розвитку його здібностей.

У чому переваги інтегрованих уроків?

Інтегровані уроки є потужними стимуляторами розумової діяльності дитини. Діти починають аналізувати, зіставляти, порівнювати, шукати зв'язки між предметами і явищами.

Інтеграція - це надзвичайно приваблива форма уроку для дитини. Діти більш схильні стомлюваності, яку викликає одноманітність. Інший, незвичний хід уроку спонукає його інтерес і стимулює активність.

Інтегровані уроки часто супроводжуються відкриттями і знахідками. Це, в якомусь сенсі, наукова діяльність. Особлива цінність цього явища в тому, що роль дослідників виконують учні.

Крім перерахованого вище, уроки такого типу як можна краще розкривають творчий потенціал педагога. Це не тільки новий етап у професійній діяльності вчителя, а й чудова можливість для нього вийти на новий рівень відносин з класом.

                                                Інтегроване навчання: 
* Сприяє розвитку наукового стилю мислення учнів; 
* Дає можливість широкого застосування учнями природничо-наукового методу пізнання; 
* Формує комплексний підхід до навчальних предметів, єдиний з точки зору природничих наук погляд на ту чи іншу проблему, яка відображатиме об'єктивні зв'язки в навколишньому світі; 
* Підвищує якість знань учнів; 
* Підвищує і розвиває інтерес учнів до предметів; 
* Формує переконання учнів, що вони можуть вивчати з розумінням більш складні речі в порівнянні з тими, які пропонуються в підручнику; 
* Дозволяє використовувати авторські комп'ютерні програми учнів (створені на базі інтеграції) надалі навчальному процесі; 
* Розширює кругозір учнів, сприяє розвитку творчих можливостей учнів, допомагає більш глибокому усвідомленню та засвоєнню програмного матеріалу основного курсу фізики, математики, біології на рівні застосування знань, умінь, навичок у нових умовах; 
* Залучає школярів до науково-дослідної діяльності.

Таким чином, підводячи підсумок виконану роботу, хочеться сказати, що замислитися над тим, що інтеграція предметів у сучасній школі - реальна потреба часу, необхідно при всьому тому, хто зацікавлений у формуванні всебічно розвиненої особистості, а також усім, хто займається питаннями базового педагогічної освіти. 

Література:

1. Аболіна Т. Г., Миропольська. Естетичне виховання в школі. – К., 1987.
2. Александрова А. О. Фіторізноманіття заказника «Варламівський» (Юр’ївський район Дніпропетровська область) / А. О. Александрова // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 37. - с. 76-82.
3. Барановський Б. А., Миколайчук Т. В., Загубиженко Н. І.,  Александрова А.О. (2009)  Біорізноманіття ландшафтного заказника “Урочище Приорільське” (Дніпропетровська область). ZOOCENOSIS–2009. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах V Міжнародна наукова конференція. pp. 37-39.
4. Біда О. К. Роль уроків на природі в естетичному розвитку молодих школярів // Мистецтво та освіта. – 2000, №1.
5. Браже, Т.Г. Інтеграція предметів у сучасній школі / Т.Г. Браже / / Література в школі. - 2004. - № 5. - с. 150-154. 
6. Вакаренко Л. П. Відновлення степів України: Проблеми, інституційні можливості та потреби / Відп. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Збереження і невиснажливе використання біорізноманіття України: Стан та перспективи. - Київ: Хімджест, 2003. - с.177-187.
7. Глинська, Є. А. Міжпредметні зв'язки в навчанні / Е.А. Глинська, С.В. Титова. - 3-е вид. - Тула: Інфо, 2007. - 44 с. 
8. Данилюк, Д. Я. Навчальний предмет як інтегрована система / Д.Я. Данилюк / / Педагогіка. - 2007. - № 4. - с. 24-28. 
9. За матеріалами журналу  - Наша берегиня. – 2012. – № 1. – с. 43-45
10. Звєрєв, І.Д. Інтеграція та "інтегрований предмет" / І.Д. Звєрєв / / Біологія в школі. - 2004. - № 50 - с. 46-49 
11. Мазніченко, М.А. Міфи сучасної освіти / М.А. Мазніченко / / Педагогіка.-2007 .- № 2 .- с. 37-44. 
12. Марія Приймаченко:Альбом. – Київ: Мистецтво,1989.
13. Мицик Л. П. До характеристики еколого-фітоценотичної позиції рідкісних видів рослин (на прикладі угруповань степової цілини) / Л. П. Мицик, О. С. Тарасова // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. - Вип. 39. - с. 3-6.
14. Островский Г. Добрый лев Марии Примаченко. – Москва: Советский художник, 1990.
15. Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів / В. В. Тарасов // Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - 275 с.
16. Тимофєєва Л.О. « Музей і школа: форми співпраці» - Хмельницький, 2010.
17. Усова, А.В. Методичні рекомендації щодо здійснення міжпредметних зв'язків при формуванні природничонаукових понять в учнів 6 - 7 класів / О.В. Усова, М.М. Кузьмін. - 4-е вид. - Челябінськ: ЧГПІ, 2007. - 17с. 
18. Червона книга Дніпропетровської області. (Рослинний світ) / Під ред. А. П. Травлєєва. - Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2010. - 500 с.

Інтернет-ресурси:

http://www.athens.kiev.ua/binarni-uroki-v-suchasnij-shkoli/

http://myreferatik.in.ua/forum/33-65-1

Маршрутний лист

Дата ______________

Учасники: вчителі біології і образотворчого мистецтва

Екскурсоводи : Авдєєва С.К.,  Папуша Т.В.

Казка

про щасливе та довге життя тварин урочища Приорільського

Сталося це ще за давніх часів. В Чернявщинському краї протікала мальовнича річечка Оріль. Щовесни розтікалася вона своїми водами і напувала живильною вологою всі навколишні пасовища. Добре жилося того часу і тваринці, і рослинці.

Щоранку, виходячи зі своїх домівок, звірі милувалася красою урочища.

 Одного ранку Ведмідь помітив, що навколо все змарніло: забруднилася річечка, обміліли її береги, зів’яли квіти-первоцвіти. Засумували трави, не було чути пташиного співу. Почало все висихати та чорніти.

В останні роки збільшиласяся кількість зникаючих видів тварин і рослин. А все  через браконьєрство та втручання людини в живу природу. І забили друзі-тварини на сполох.

На порятунок урочища Приорільського вирушила маленька Хмаринка. Сріблястими, ясними крапельками вона спустилася на Землю.  

І наповнилася водою річечка, забуяли трави, заспівали весело пташки.

 А звірі очистили її русло, прибрали сміття і бруд. Повернулися додому лебеді.

І навколо все знову ожило, красивим стало наше довкілля і дарує кожному серцю красу і радість, задоволення і казку.

 Природа — це таке безмежне диво, що скільки б ти не дивився на цю красу, а вона все ж вражає, дивує, надихає.

Вона сама і є дивовижною казкою.

Гра «Додай слівце»

Усе в природі голос має,
Усе звучить, усе... (співає).
Шпачок гойдається на гіллі,
Десь сонечко гуде на... (зіллі).

Гримить в небесному роздоллі,
Співає жайворонок в ... (полі).
У всяку пору, кожну мить
В довкіллі музика... (звучить).

Довкілля — це чарівна казка,
У ньому — сонечкова... (ласка).
У ньому світло і тепло,
Щоб всім нам радісно ... (було):

Метелику, малій пташині,
Ведмедю, мишці і... (людині).
В природі диво є — вода,
А як її нема — ... (біда).

Вода усім життя дає,
Трава й людина воду ... (п’є),
Пташина й звір її вживає,
А дощик землю... (напуває).

А на траві — жива роса.
Це ж і волога, і... (краса).
Росу жучок з трави зіп’є,
А скільки радості в ній ... (є)

Краса людині необхідна,
Вона їй, як вода, ... (потрібна).
Повітря чисте — радість всім,
Бо необхідне всім ... (живим).

Для всіх рослин, людей, тварини
Воно потрібне... (щохвилини).
І ліс нам треба, щоб шумів,
І вітер, що дощі... (привів),

І сонечко, що світить й гріє,
Й веселка, що дає... (надію).
Нам треба луки й чисту річку,
Джерельця і живу... (травичку).

Науки й радості дозвілля,
Потрібне чисте всім... (довкілля).
Бо ми прийшли у світ, щоб жити
І в світі цім — добро ... (творити).

Тому усі часу не гайте,
А про довкілля завжди... (дбайте).

Щоб ягідки були і квіти,
Щасливі і здорові... (діти).
Щоб все співало і цвіло,
Щоб радісно усім ... (було)!