Теорія фізичної географії
Практичне завдання №1.
|
Вчений |
Роки життя, або відкриття |
Наукові досягнення, праці |
|
О. Гумбольдт |
1769-1859рр |
Встановив географічні закономірності – широтну зональну і висотну поясність. Географія – фізичний землеопис, її мета – пізнання єдності в множині, дослідження загальних законів і внутрішнього зв’язку телургічних явищ (залежність органічного життя від неживої природи). Основоположник фізичної географії.
|
|
К. Ріттер |
1779-1859 |
Географія створює передумови для вивчення історії і вивчає Землю не як природне тіло, а тільки як житло людського роду, призначене для його духовного вдосконалення. Розвивав хорологічний і антропоцентричний погляд на географію. Осн. праця: «землезнавство у відношенні до природи і до історії людини, або Загальна порівняльна географія». Розвинув порівняльний метод у геогрфії.
|
|
А. Геттнер |
1859-1941 |
А. Геттнер і його послідовники стали вважали географію наукою «хорологічною», тобто такою, що вивчає просторові відносини. Продовжив розвивати хорологічну концепцію К.Ріттера. Геттнер вважав об'єктом вивчення географії земний простір з предметами і явищами, що заповнюють його, і взаємодіють між собою. |
|
Ф.Ратцель |
1844-1904 |
Вважається основоположником антропогеографії та політичної географії, і заклав початок в розвитку геополітичної науки. |
|
П.П. Семенов-Тян-Шанський |
1827-1904 |
Очолював експедиції на Тянь-Шань. Створив школу російської географії, працював над установленням взаємозв'язків та взаємодії природних компонентів. Автор робіт «Росія. Повний географічний опис нашої батьківщини» та «Мальовнича Росія», (1881-1885рр.) |
|
В.В.Докучаєв |
1846-1903 |
Ідеї Докучаєва дали поштовх до розвитку нової комплексної фізичної географії, до поглибленої розробки вчення про географічні зони і ландшафти. Поняття «географічної оболонки». Досліджував фізико-географічні аспекти Полтавської області. Сформував закон зональності, що показує «найщільніший зв'язок клімату, ґрунтів, тваринних та рослинних організмів» і «співвідношення між зонами природи взагалі й усім життям, усією діяльністю людини «Картографія руських ґрунтів», |
|
Е.Реклю |
1830-1905 |
В праці «Земля» визнавав предметом вивчення географії весь світ в цілому, поетично уподібнюючи земну кулю живому організму. Представляв Україну, як самостійну географічну одиницю. «Земля і люди. Загальна географія» 19 томів. (1873-1893рр.) «Людина і земля» 6 томів (1876-1894рр.) В яких автор розглядає історію Землі в сукупності її рис: географії, природи, клімату, етнографії і статичних даних про населення різних регіонів і їх діяльності. |
|
А.О.Григор’єв |
1883-1968 |
Вчення про «Географічну оболонку», показав, що вона має специфічні закони будови і розвитку, і є об'єктом вивчення фізичної географії. Основні праці присвячені теоретичним питанням фізичної географії, географічної зональності, фізико-географічного районування, характеристиці типів географічного середовища, історії географічних знань тощо. «Опыт характеристик основных типов физико-географической среды» (1938-1942); «Развитие физико-географической мысли в России» (1961); «Развитие теоретических проблем советской физической географии (1917–1934), (1965). |
|
О.І.Воєйков |
1842-1916 |
Метеоролог, кліматолог і географ, основоположник сільськогосподарської метеорології. Дослідник території України. Вважається одним із засновників кліматології. «Клімати земної кулі» (1884р.) «Клімат області мусонів Східної Азії» (1879р.) |
|
Д.М.Анучин |
1843-1923 |
На думку Д. М. Анучина, «фізична географія може бути визнана наукою природничою, такою, що збирає спостереження в природі всюди на земній поверхні, що досліджує форми і явища, які викликаються дією різних внутрішніх і зовнішніх сил, і такою, що прагне з'ясувати їх поширення співвідношення, взаємну залежність і причинність». «Рельєф поверхні Європейської Росії в послідовному розвитку уявлення про нього» (1895), в якій значна увага приділяється рельєфу України. |
|
Л. С. Берг |
1876-1950 |
Вважається одним із основоположників сучасної фізичної географії та основоположником ландшафтознавства. Є автором ґрунтової теорії утворення лесу. Створив вчення про географічний ландшафт як предмет вивчення фізичної географії; продовжив і поглибив вчення В. В. Докучаєва про природні зони. |
|
С.В.Калесник |
1901-1977 |
Найбільш точно дав визначення «географічна оболонка», як об’єкт вивчення географії. С.В.Калеснік розуміє її, як оболонка Землі, в якій стикаються і взаємодіють літосфера, гідросфера і біосфера. Разом з тим, синонімами С. Колесник вважає такі терміни, як ландшафтна сфера, епігеосфера. |
|
В.Бунге |
1928-2013 |
Американський географ. Засновник «радикальної географії», «Теоретична географія», (1960). |
|
Ю.Саушкін |
1911-1982 |
Вклав значний внесок у розвиток методологічні і теоретичні основи географії в цілому. «Географические очерки природы и сельскохозяйственной деятельности населения в различных районах СССР», (1947р). «История и методология географической науки» (1976), «Географическая наука в прошлом, настоящем, будущем» (1980). |
Практичне завдання №2.
|
Назва |
Роки існування |
Представники |
Напрямки дослідження та результати |
|
Німецька школа антропогеографії |
Кінець ХІХ – початок ХХст. |
Ф.Ратцель, Р.Челлен, К.Хаусхофер, Ф. Науманн, |
Розглядала місце людського суспільства в географічному комплексі. Представники цієї школи зробили вагомий внесок у становлення і розвиток геополітики, адже саме завдяки ним геополітика наприкінці XIX ст. виокремилася в самостійну науку. Водночас саме вони перетворили геополітику на «інструмент обґрунтування воєнної агресії» і дискредитували її як науку в середині XX ст. |
|
Французька школа географії людини |
Кінець ХІХ - початок XX ст. |
Поль Відаль де ла Бланш, Жан Брюн. |
Тісно пов’язана з німецькою школою., для якої характерне переплітання історичних та географічних знань. Характеризувалася чітко вираженим країнознавчим спрямуванням. Визначальною рисою французької школи є гуманістичний підхід, в якому першорядна роль належить людині. На відміну від своїх німецьких колег, французькі географи майже не приділяли уваги проблемі розділення географії на природничу та суспільну. Французька географічна школа мала вплив на розвиток географії в інших країнах. |
|
Американська школа екології людини |
50рр. ХХ ст. |
К.О.Зауер, Х.Барроуз, І.Боуманн, |
Погляди близькі з французькою школою географії людини. Школа в основному розвивала «регіональну географію», як поглиблення хорологічної концепції. |
Практичне завдання 3.
Наукова географічна школа Військової Академії Генерального штабу – є першою науковою географічною школою (1832 р.), офіцери якої ґрунтовну освіту, в тому числі і географічну, збирали й обробляли обширну інформацію про природу, населення й господарство губерній та інших частин Імперії з метою забезпечення потреб армії та охорони її кордонів.
Наукова школа Російського Імператорського географічного товариства (1845р.) - У числі його засновників і найактивніших членів – Ф.П.Літке, К.І.Арсеньєв, К.М.Бер, В.І.Даль, І.Ф.Крузенштерн, П.П.Семенов-Тань-Шанський, М.М.Пржевальський, М.М.Міклухо-Маклай, О.І.Воєйков, П.О.Кропоткін. Заслуга цієї школи – в накопиченні первинної географічної інформації, розвитку регіональної географії та широкій популяризації географічних знань.
Географічна школа Московського університету – фундатором якої є Д.М.Анучин. Вважали географію не єдиною наукою, а комплексом наук.
Докучаєвська комплексна конструктивно-географічна школа – заснована В.В.Докучаєвим (1846–1903) у кінці ХІХ ст. школа – унікальне у світовій науці явище по переліку видатних імен вчених, ідейному багатству, конструктивному духу і тому величезному впливу, який вона мала на всю географічну науку ХХ століття й сучасності.
Практичне завдання №4.
Докучаєвська комплексна ландшафтознавчо-землезнавча – (Л.С.Берг, А.А.Борзов, С.В.Калесник, А.Г.Ісаченко). Дослідження проблем ландшафтознавства та землезнавства. Поглиблюють знання надані Докучаєвом. Працюють над проблемою поняття «географічна оболонка».
Геохімічна й ґрунтознавча (В.І.Вернадський, Б.Б.Полинов, А.І.Перельман, М.А.Глазовська) – продовження вчення Вернадського, про ґрунти. Значний розвиток у вивчення геохімії внесла М. А. Глазовська. Завдяки науковій діяльності В.І. Вернадського і його учнів, передусім, О.Є. Ферсмана (1959, 1977) і О.П. Виноградова (1950) були закладені перші уявлення про міграцію хімічних елементів у біокосних системах. Особливо слід згадати праці, що присвячені оцінці вмісту хімічних елементів у ґрунтах, рослинах та інших компонентах навколишнього природного середовища, зонах впливу промислових міст, методам та їх екотоксилогічній дії на довкілля та розробці заходів по їх знешкодженню тощо.
Біогеоценологічна (Г.Ф.Морозов, В.М.Сукачов, А.Г.Воронов) – займалися дослідженнями ландшафтознавства. Було внесено багато нового у вчення про рослинний покрив. Розробляли питання фітоценології, було сформульовано ряд положень, що стосуються завдань і методів дослідження рослинності і експериментальної фітоценології, вказано на значення їх для вирішення ряду практичних завдань в сільському і лісовому господарстві.
Океанологічна (Ю. М. Шокальський та інші) – дослідження гідрологічних об’єктів, дослідження Північно-Льодовитого океану, пізніше Ладозького озера. Роботи у сфері морської метеорології та океанографії.
Геоморфологічна й палеографічна (К.К.Марков, І.П.Герасимов, Ю.О.Мещеряков) – досліджували проблеми геоморфології СРСР. К.К. Марков приймав участь у 3 експедиціях до Антарктиди та є автором атласу Антарктики. Окрім цього школа займалася дослідженням ґрунтового покриву та геології.
Геофізичних методів у географії (А.О.Григор’єв) – дослідження вчення про «Географічну оболонку». Дослідження геофізичного напряму у географії.
Антропогенного ландшафтознавства (Ф.М.Мільков) – вивчає докорінно змінені людиною ландшафтні комплекси – антропогенні ландшафти. Антропогенне ландшафтознавство почало активно розвиватися лише з початку 70-х років ХХ ст.
Історичної географії (В.К.Яцунський, Л.М.Гумільов, В.С.Жекулін) – комплекс оригінальних методів вивчення етногенезу, сенс якого у паралельному вивченні історичних даних клімату, геології і географії утворюючого ландшафту, археологічних і культурних джерел.
Практичне завдання №5
про публікацію авторської розробки
Додати розробку