Підсумкова робота з теми «Характер і доля людини, краса людських взаємин у творах В. Винниченка, Л. Костенко, О. Радушинської, А. Дімарова, Гр. Тютюнника, Н. Малетич»
Група результатів 1
(усна взаємодія)
Завдання 1. Прослухайте текст.
Іван Піддубний - непереможний українець
Недалеко від сивого Дніпра, в Оржицькому краї на Полтавщині, в селі Красенівка під Золотоношею 8 жовтня 1871 року в родині сільського богатиря Максима Піддубного народився первісток Іван. Після територіальних переділів ХХ століття Красенівка опинилася в складі Черкаської області, коли до неї приєднали кілька районів Полтавщини.
Батько Івана спокійно кидав на воза п’ятипудові мішки і гнув підкови, його син робив те саме, бо вдався в батька. Міцний та сильний був рід Піддубних. Його представники брали участь у походах проти кримських татар, турків та польської шляхти, а не такий вже й далекий предок нашого земляка був у війську отамана Запорозької Січі Костя Гордієнка у ході Північної війни й Полтавської битви під час воєнно-політичного виступу гетьмана України Івана Мазепи проти Московії, за незалежність України. Та й не одна така родина жила в Красенівці, недарма куток села, в якому Іван побачив світ, звався Козацьким. Чи не єдиним багатством, що дісталось у спадок Іванові, стало богатирське здоров’я і, що не менш важливо, прищеплені з дитинства українські чесноти — працелюбство, тверезість, любов до рідного краю і висока моральність, яка здавна вирізняла наш народ серед інших. Завдяки цим рисам характеру Іван Піддубний не раз гідно витримував екзамен на право називатись Людиною і Українцем, залишаючись вірним собі навіть у ситуаціях, коли доводилось не лише відмовлятися від традиційних для кожної знаменитості спокус, а й робити набагато важчий вибір між життям і смертю.
Проживши до двадцяти трьох років у рідному селі, Іван за порадою якогось бувалого односельця пішов до Криму заробляти на життя. Кажуть, що батько, відправляючи його на заробітки, сказав: «Пам’ятай, Іване, що роду ти з батька-матері козацького, запорозького, і що козаку честь дорожча матері, дорожча батька рідного. Запам’ятай, Іване, продаси честь — не син ти мені, і я не батько тобі». Почав Іван працювати вантажником фірми «Лівас» у севастопольському порту, ще не знаючи, що дасть йому Крим. За порадою друзів, він почав займатися гирьовим спортом у ту дещицю вільного часу, що лишалась від 16-годинної праці в порту шість днів на тиждень. Історія донесла до нас такі слова Піддубного: «Мало від природи вимахати бугаєм, треба ще вміти свою силу організовувати, спрямовуючи її у потрібне русло».
1896 року (до речі, рік І олімпіади в Афінах) Іван уперше спробував свою силу у борцівському чемпіонаті, влаштованому цирком Безкоровайного у Феодосії. Тоді він був слабкий у техніці боротьби і програв. Перший і останній раз у житті. Наступні 40 років кар’єри килим діставали лопатками його суперники.
1903 року Піддубного послали рятувати честь російської імперії на світовий чемпіонат до Франції. Само собою, що у фіналі зустрілися полтавець і француз Рауль ле Буше. Знаючи, що Піддубний його подужає, француз намастився перед двобоєм олією і буквально вислизав від ведмежих обіймів українця. Судді присудили перемогу... Буше — за «красиве і вміле уникнення силових прийомів противника». Протести Піддубного до уваги не брались. Але наступного року, вже у Петербурзі, козацький нащадок поставив нахабу Буше накарячки і тримав його так... 41 хвилину, аж поки той не визнав поразки.
Кажуть, що під час громадянської війни у Бердянську на поєдинок Івана прийшов дивитися сам Нестор Махно. Тоді той виставив проти Піддубного своїх підлеглих, заявивши: «Мої не програють! І точка!». Піддубному натякнули, що в разі чого Махно може розрядити в нього маузер. Але натяки не допомогли — надто впертий був полтавець. Кінця двобою цирк чекав із жахом, але Махно лиш засміявся і наказав нагодувати переможця.
А ось знайомство чемпіона з комуністами було менш удалим. В Одесі Піддубного кинули до застінків ЧеКа, де впродовж тижня по пояс у холодній воді він чекав своєї черги на розстріл. Та і цього разу доля виявиться милостивою до нього, все ж таки покаравши селянського сина за гоноровитість, — дружина-дворянка Ніна Квітко-Хоменко втече до іншого, прихопивши з собою весь «золотий запас» чемпіонських медалей, які Іван залишив їй на зберігання. Опісля Піддубного умовляли виїхати за кордон. Там, мовляв, слава, гроші і немає чекістів. Проте Іван був непохитним: «Україна — моя перша любов, тут і залишусь».
Завдання 2. Прослухайте запитання до тексту й варіанти відповідей. Визначте правильну відповідь і запишіть номер запитання й букву обраного варіанту (кожна правильна відповідь – 1 бал, усього 12 балів)
1. Як називалося село, у якому народився Іван Піддубний?
а) Красилівка; б) Красенівка;
в) Краснобородівка; г) Красноджерельне.
2. У родині Іван Піддубний був:
а) другою дитиною; б) третьою дитиною;
в) першою дитиною; г) четвертою дитиною.
3. Що з легкістю міг робити батько Івана Піддубного?
а) кидати п’ятипудові мішки та гнути підкови; б) піднімати коня;
в) боротися з ведмедем; г) розривати міцні ланцюги.
4. Як називався куток села, у якому Іван побачив світ:
а) Запорізький; б) Гетьманський;
в) Козацький; г) Отаманський.
5. «Пам’ятай, Іване, що роду ти з батька-матері козацького, запорозького, і що козаку честь дорожча матері, дорожча батька рідного. Запам’ятай, Іване, продаси честь — не син ти мені, і я не батько тобі». Ці слова сказав батько Іванові, коли він:
а) їхав здобувати освіту в місто; б) вирішив одружитися;
в) йшов до Криму на заробітки; г) вирішив пожити за кордоном.
6. Яким видом спорту почав займатися Іван Піддубний у Криму:
а) гирьовим спортом; б) армрестлінгом (рукоборством);
в) легкою атлетикою; г) різними видами боротьби.
7. У якому році Іван Піддубний уперше спробував свою силу на борцівському чемпіонаті?
а) 1891 рік; б) 1895 рік;
в) 1898 рік; г) 1896 рік.
8. Скільки років тривала кар’єра Івана Піддубного:
а) 25 років; б) 30 років;
в) 35 років; г) 40 років.
9. Чим намазався перед двобоєм суперник Івана Рауль ле Буше, знаючи, що Піддубний може його перемогти?
а) тваринним жиром; б) маслянистою фарбою;
в) олією; г) жирним кремом.
10. Хто прийшов дивитися на поєдинок Івана в Бердянську?
а) Симон Петлюра; б) Степан Бандера;
в) Нестор Махно; г) Іван Сірко.
11. Що робили з Іваном Піддубним у застінках ЧеКа?
а) протягом тижня тримали по пояс у холодній воді;
б) протягом тижня не давали ні їсти, ні пити;
в) протягом тижня катували щодня, застосовуючи фізичну силу;
г) протягом тижня тримали прив’язаним на залізному ланцюгу.
12. Що сказав Іван Піддубний, коли йому запропонували виїхати за кордон на постійне місце проживання?
а) «Україна мені миліше»; б) «Нікуди не поїду, бо тут моя родина»;
в) «Україна понад усе»; г) «Україна — моя перша любов, тут і залишусь».
Група результатів 2
(працює з текстом)
І варіант
— Та зосередьтеся нарешті! Пишемо самостійну!
Класна керівничка, Марта Іванівна, що вчить нас математики, почала швидко записувати на дошці завдання. Крейда стукала і кришилася, розлітаючись білою порошею — достоту, як сніг за вікном, від якого ми за мить до того не могли відвести очей.
Клас невдоволено загув і здійняв шум хто чим — падали олівці, шелестіли зошити, скрипіли парти. Святкова магічність першого в році снігу була геть начисто зіпсута двома сердитими словами про самостійну, на яку ніхто не сподівався. Ще й на останньому, шостому уроці!
Я неохоче списувала завдання з дошки, мріючи врешті вирватися з задушливого класу на вулицю. Мріяла не одна я — із самісінького ранку, щойно посипав густий лапатий сніг, ми з однокласниками домовились, що після уроків будуватимемо снігову фортецю і гратимемо у війну проти 6-А. "Бешки" проти "ашок" — то мало бути супер! І ось зараз, на останньому уроці, вчителька підриває наш бойовий дух дурною самостійною! Я не могла зосередитися над завданнями — коли б я була вчителькою, то в такий день повела би своїх учнів гуляти, а не морила уроками! Я би влаштувала справжнісіньке свято першого снігу…
— Христю, знову ти у вікно видивляєшся! Там нема відповіді на рівняння! — обірвала мої мрії вчителька і багатозначно кивнула на годинник над дошкою.
Неохоче я знову взялась до математики, хоч загалом люблю цей урок. Тільки не сьогодні. Ще й Ліза зазирає мені через плече — а в неї ж однаково інший варіант, то нащо очима косити?
Врешті дзвоник визволив нас із учнівської неволі. Ми покидали на вчительський стіл зошити та, защіпаючи на ходу куртки і штовхаючись, висипали на вулицю.
— Ого-го! Вони вже почали будувати свою фортецю! — вигукнув наш ватажок Влад, беручись до справи.
Ми теж не ловили ґав — кожен вже котив поперед себе снігову кулю — щораз більшу і більшу. Сніг ліпився добре, тож війна з "ашками" заповідалась на славу. Якби тільки… не мої окуляри! Я мусила постійно змітати рукавичкою сніжинки зі скелець і злилась, що не бачу чітко наших.
Коли ми з Лізою випхали наші кулі майже на сам верх фортеці, Влад і Юра, улюлюкаючи, почали атаку проти 6-А. Снігові снаряди летіли понад нашими головами. А ми все ліпили нові й нові. Зрідка кидали самі, а більше подавали хлопцям. Вони були на фронті, ми — в тилу. Часом висовувався і хтось із дівчат, і нам навіть вдалося кілька разів поцілити у "ворога", але ми мусили насамперед швидко ліпити нові сніжки — так командував Влад, називаючи то стратегією.
За правилами, той, у кого влучили раз, вважався пораненим, а в кого тричі — вбитим. 6-А, казав Влад, має неправильну стратегію — кожного, хто постійно сам ліпить сніжку, значно легше "підстрелити". Ось у них уже й край фортеці розвалився.( Наталка Малетич «Щоденник Ельфа»)
Усякому ділу — свій час.
Де дружба міцна, там і фортеця тверда.
Без труда нема плода.
Що посієш, те й пожнеш.
Не той герой, хто переміг, а той, хто не здався.
Усього – 12 балів
ІІ варіант
1. Прочитайте текст, виконайте письмово завдання до нього
Ім’я шестирічної Олександри Паскаль навесні 2022 року стало відомим на всю Україну. Тоді в травні російські окупаційні війська обстріляли курортне селище Затока, що на Одещині.
Внаслідок цього воєнного злочину і постраждала маленька Олександра. Дівчинка отримала важкі травми кінцівок і, на жаль, лікарям довелося ампутувати ніжку дитини. Втім, далеко не дитячі життєві випробування не
зламали дух Олександри: дівчинка навчилася ходити наново і змогла повернутися до улюбленої гімнастики, якою займалася з трьох років.
Мама дівчинки зізнається, що перші кроки доньки на протезі були не з легких.
«Спочатку, звісно, було складно, однак Саша як надягнула протез майже одразу і пішла на ньому. З часом Саша всьому навчилася і все налагодилось. Вона – боєць», — запевняє Марія Паскаль.
Втім, за час лікування і реабілітації дівчинка ні на мить не забувала про свою пристрасть — заняття з гімнастики.
«Коли ми повернулися з Австрії, це було в грудні минулого року, одразу ж пішли на заняття з гімнастики. Навіть і одного дня не чекали. Саша дуже рада, адже вона давно цього прагнула. Вона ж довго не займалася: вісім місяців нам довелося пропустити. Дитина потихеньку повертається в звичайне, нормальне життя, яке було у неї раніше, щоб не сидіти в інвалідному візку, а жити, як всі інші діти», — розказує мати Олександри.
Звісно, маючи протез, дівчинці довелося призвичаїтись до спорту в новій реальності.
«Саша відвідує заняття вже п’ять місяців. Систему занять довелось трохи скоригувати. Викладачка дає Саші завдання трохи інші, не такі як іншим дітям. Та нічого, Саша з усім справляється, все може робити, лише деякі елементи трохи інші», — пояснює Марія.
Крім того, Олександра повернулася і до занять в школі, бальних танців, плавання і своїх однолітків у рідному місті Чорноморськ. Марія Паскаль запевняє, що намагається повернути доньку до звичайного життя, щоб та не відчувала себе якоюсь не такою.
Нині Саша продовжує свою спортивну кар'єру - багато тренується й бере участь у різноманітних конкурсах і змаганнях… (UAINFO)
Де сила не візьме, там розум допоможе.
Зламати можна гілку, а не волю.
Мужність в біді пізнається.
Великі труднощі лякають слабких, а загартовують сильних.
Не той сильний, хто б'є, а той, хто біду терпить.
Усього – 12 балів
Група результатів 3
(письмова взаємодія)
І варіант
Виконай одне із завдань на вибір (12 балів)
Завдання 1. Напиши есе на тему «Чому до особливих людей потрібно ставитись толерантно?» (наведи приклади з вивчених творів).
Завдання 2. Напиши фанфік (власне закінчення) до твору Г. Тютюнника «Климко».
ІІ варіант
Виконай одне із завдань на вибір (12 балів)
Завдання 1. Напиши есе на тему «Чи можна засуджувати людину за її нестандартне мислення?» (наведіть приклади з вивчених творів).
Завдання 2. Доведи, що Андріан з твору Н. Малетич «Усе шкереберть. І в цьому є сенс» почувається щасливим, незважаючи на те, що в нього «все летить шкереберть».
Група результатів 4
(спостереження за літературними явищами, їх аналіз)
І варіант
Завдання 1. Виконай тести (за кожну правильну відповідь 0,5 бала)
1. Про що Володимир Винниченко уже дорослим написав оповідання "Віють вітри віють буйні"?
а) це твір про вітри, якими вони бувають
б) це твір про самотнього діда Петра
в) це психологічний твір, що досліджує дитячі страхи і здатність до співчуття
«…він владика, цар і бог над речами й людьми, де слово та плач його — закон для мами, тата, Гаврика, Рябухи-Саньки, кішки Рудьки, собаки Жульки, для всіх стільців, скриньок, щіток…»
а) Тольки б) Гриня в) Саньки г) Миколки
3. У чому звинуватили Анну з поезії "Кольорові миші"?
а) у тому, що літала на мітлі й згасила зірку б) у крадіжці
в) у виготовленні кольорових мишей г) у злочин
4. Хто "танцював перед облущеною хвірткою, але ніяк не міг наважитися зайти на подвір'я, аби віддати дядькові Павлові двісті шістдесят шість гривень"?
а) пан Кожедуб б) міліціонер в) Артем г) дід-прадід Сашка
а) навчатися на відмінно б) мати багато друзів
в) бути "такою, як усі" г) мати вірну подругу
а) Жабенятка Колю б) Вужа Микиту в) Кошеня Зою г) Їжачка Петрика
а) “На коні й під конем”. б) “Климко”.
в) “Віють вітри, віють буйні”. г) “Метелики в крижаних панцирах”.
а) в Карпатах б) недалеко від Києва
в) на Полтавщині г) на Вінниччині
9. Установіть відповідність між назвою твору та місцем подій із нього ( 2 бали)
|
Назва твору 1. “Кольорові миші”. 2. “Климко”. 3. “Метелики в крижаних панцирах”. 4. “Щоденник ельфа”.
|
Місце подій а) село Вербки. б) місто Вишгород. в) місто Слов'янськ. г) річка Стрий.
|
|
Головні герої 1.Анна 2.Яринка 3. Гринь 4. Василь
|
Назва твору а) «Метелики в крижаних панцирах» б) «Віють вітри, віють буйні» в) «Кольорові миші» г) « На коні й під конем» д) « Климко» |
|
Художній засіб 1.епітет 2. порівняння 3. персоніфікація 4. метафора |
Приклад а) «Лампадка часто кліпає, ніби набігли їй сльози на очі» б) «У комині, як жук, гуде вітер» в) «І сльози вже котяться по щоках Гриня, а йому справді стає легше» г) «Лампадне, кліпотливе, сумовите-сумовите світлечко» д) «Артема аж кольнула ця разюча несправедливість» |
Завдання 2. Дайте коротку відповідь на запитання (2 бали: 1 бал за кожну правильну відповідь)
Психологічне оповідання – це________________________________________
Проблематика художнього твору – це__________________________________
___________________________________________________________________
Усього 12 балів
ІІ варіант
Завдання 1. Виконай тести (за кожну правильну відповідь 0,5 бала)
а) гумореска б) новела в) комедія г) оповідання
2. Що змусило Гриня змінити ставлення до Саньки ( за твором В. Винниченка «Віють вітри, віють буйні…»)?
а) щира турбота дівчини про малого.
б) страх залишитися у кімнаті наодинці.
в) Санька зворушила Гриня талантом оповідати й болючою правдою про себе.
г) ставлення Гриня до наймички не змінилося.
3. Рядки з поезії «Кольорові миші» Ліни Костенко “...підсудна Анна стала пред судом. Було тій Анні, може, десять рочків. Її привів розлючений сусід…” є
а) експозицією б) кульмінацією в) зав'язкою г) розв'язкою.
4. Із якого твору уривок: «Двоє місцевих хлопчисьок підмовили приїжджого однолітка зазнати нічних пригод. На вашій дачі й окошилося! Вони вже з досвітку скупили мало не половину крамнички, а от звідки взяли гроші — не можуть пояснити».
а) «Віють вітри, віють буйні» в) «Кольорові миші»
б) «Метелики в крижаних панцирах» г) «Лебеді материнства»
5. Звідки Градови знайшли гроші на лікування Ярини за кордоном?
а) продали квартиру в місті б) гроші зібрала й передала їм сільська громада
в) діти взяли участь у благодійному концерті г) дав син Градових Олег
а) Т. Шевченко "ГАЙДАМАКИ" б) І. Франко "УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ"
в) Л. Костенко "БЕРЕСТЕЧКО" г) Леся Українка "ЛІСОВА ПІСНЯ"
а) не потрібно бути жадібим
б) заклик бути завжди милосердним, людяним у складних ситуаціях.
в) возвеличення саможертовності та гуманізму.
г) не потрібно заздрити чужому щастю, не бути егоїстом
англомовний табір поблизу Лондона
а) йому не дозволили батьки б) він захворів
в) дуже серйозно травмувався батько г) він закохався
|
1. Санька. 2. Наталя Миколаївна. 3. Ярина. 4. Марина.
|
а) “І осяяла їх такими лагідними, такими рідними очима, що їм обом здалося на мить, ніби все навколо так, як і колись було…” б) “... якась надто тиха, мовчазна, більше слухає, ніж розповідає…” в) “І їй хочеться натішитися зі своєї влади вже досхочу…” г) “Плавчиня з неї була не надто вправна чи просто сили бракувало…”
|
|
Автор 1.В. Винниченко 2.Л. Костенко 3.О. Радушинська 4. Г.Тютюнник |
Назва твору а) «Метелики в крижаних панцирах» б) «Віють вітри, віють буйні» в) «Кольорові миші» г) « Климко» д) « На коні й під конем» |
|
Художній засіб 1 метафора 2 епітет 3 порівняння 4 інверсія |
Цитата а) “Був сірий день. І сірий був сусід”. б) “...кіт залив чорнилом вирок на папері”. в) “Наші гроші — дурниця?” г) "Ярина відчувала себе метеликом, замкненим у крижаному панцирі". д) “Дзенькнуло розбите скло — утікали через вікно”.
|
Завдання 2. Дайте коротку відповідь на запитання (2 бали: 1 бал за кожну правильну відповідь)
Характер літературного героя – це_______________________________________
Художня деталь – це___________________________________________________
Усього 12 балів
Використані джерела
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=26623