Тест «Українські народні страви»
1.Страва типу мамалиги. Свіжозібрані вершки кип'ятили, солили, обварювали в них кукурудзяне борошно 20-25хв не мішаючи, знімали з вогню й ретельно розтирали, доки на поверхні не виступало масло. Потім солили, розбивали 1 жовток, додавали 1 ложку цукру і 1 ложку масла. Виготовляли переважно у гірських районах та передгір'ях Карпат головним чином на свята для гостей. Їли з бринзою, сиром.
2.Одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання могла бути пісною чи скоромною — залежно від християнського календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть борошно.
3. Одна з найпопулярніших українських страв.
4. Невеличкі булочки круглої форми з кислого тіста. Пекли їх у святкові дні чи в неділю найчастіше з пшеничного або гречано-пшеничного борошна. У деяких районах (Слобожанщині, півночі Полтавщини) не пекли, а варили.
5. Типова для української кухні страва. Прісне тісто, замішане на воді чи сироватці з яйцем, розкачували качалкою, щоб товщина коржа була 1 — 1,5 см. Різали тісто смутами шириною 2—3 см, потім відщипували від кожної невеликі шматочки і кидали в підсолений окріп (кипляче молоко, м'ясну або овочеву юшку).
6. Користувалися великою популярністю у народній кухні, особливо у північних районах України. Сиру картоплю терли на тертушці, зливали зайву рідину, додавали ложку-дві білого борошна чи картопляного крохмалю, яйце, терту сиру цибулину, ретельно розмішували і смажили на олії чи смальці.
7. Одна з найдавніших страв, поширених серед слов'янських народів. Круте підсолене пшеничне на яйцях тісто розтирали з мукою у дерев'яних ночовках дерев'яною ложкою, кописткою або рукою доти, доки не утворювалися кульки розміром з горошину чи квасолину. Їх варили в окропі або молоці, іноді у м'ясній юшці.
8. Готували з пророщеного (окільцьованого) ячменю, який висушували, підсмажували й варили, як кашу, (як і путря, кваша, тобто страви з використанням солоду) мали солодкуватий смак і вважалися ласощами.
9. Капуста засипана, капуста з пшоном — друга за значенням після борщу рідка овочева страва. Квашену капусту дрібно сікли, заливали окропом і варили з картоплею, морквою та пшоном. У готовий клали засмажену на салі цибулю і ще раз проварювали.
10. Страва, що готувалася аналогічно галушкам, але з до-повнювачами. Прісне (як на вареники чи галушки) тісто замішували з м'ятою вареною картоплею, свіжим кисломолочним сиром, виробляли й варили їх в окропі, поки ті не спливали.
11. Страва, схожа за способом приготування на крупник, але роблена з пшоняних крупів. Було легко готувати не тільки в домашніх умовах, тому він мав ще одну назву — польова каша. Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий затирали салом із цибулею й часником.
Відповіді:
1 - БАНУШ
2 - ВАРЕНИКИ
3 - БОРЩ
4 - БАЛАБУШКИ
5 - ГАЛУШКИ
6 - ДЕРУНИ (драники, драчаники, терчаники)
7 - ЗАТІРКА
8 - ЗУБЦІ
9 - КАПУСНЯК
10 - КЛЬОЦКИ (клюски)
11 - КУЛІШ