11 клас. Складне, складносурядне

Я ніскільки не соромлюсь назвати осінь-чарівницю найулюбленішою мені порою.

Вода хлюпотіла, розливалася через верх.

Термін ДИСКУРС, на противагу терміну ТЕКСТ, не застосовують до давніх текстів.

Усе навколо було таке чуже, що аж лякало.

Розбігшись, Іванко стрибнув уперед, уже нічого не відчуваючи та ні про що не думаючи.

О наші передчасно посивілі матері, із сапкою в руках, із серпом на плечі та з тугою в очах.

Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою оселі.

Закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні.

Вони всі не ликом шиті.

Софійський собор величний.

Усе виконано.

Хай буде мир.

Тут срібно жебонить синя-синя долинкова вода, я п’ю її спів і прислухаюсь до шелесту отави.

Подвір’я аж сяяло чистотою, і острівці квітів цвіли по ньому там і там.

Люди завжди сподіваються на диво, вони не можуть примиритися з нещастям.

Не їжте, діти мої, від цього дерева й не торкайтесь його.

Цього разу голуб приніс радісну звістку, бо в його дзьобі було оливкове листя.

Цей ведмідь спить на березі ріки не тільки взимку, а й улітку.

Звечора повітря наче стискувалось від холоду, а гуси ховали червоні дзьоби під крила.

Сонце до половини сховалося за хмару, тiльки червоний пiвкруг його ще палахкотiв зверху.

Ми йдемо через сiнокiс, i темнiє над нами небо.

Садок уже одцвiвся, i густо вкрив землю бiлими пелюстками. 

Дiвчина вийшла з хати, i повiльно пiшла до криницi.

За селом співали дівчата, та хлопці перегукувалися, підтримуюючи дівчат басом.

… i сипала пригорщi снiгу.

… i не здавала позицiй.

… i скувала льодом річку.

… i все дужчав мороз.

коли ми повернулися з екскурсії.

як і очікуваного кілька днів сонця.

проте клекотів сильний прибій.

штиль радував матерів із дітьми.

Микола направив струни повів смичком і жалібна пісня розляглася по хаті.

Проходять покоління по землі та кожен творчий слід свій залишає.

На яру стояло чималеньке село і посеред села біліла невеличка нова церква.

Чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум'ям згорю.

Не сплять лиш цвіркуни і фонтан та кліпа очима-зорями небо.

Під вечір стихли голоси й засяяли в небесах зорі.

Або розумне казать або зовсім мовчать.

А гуси знов ґелґочуть на озерах і пахнуть медом плавні навесні.

Людина не може жити без краси, вона ніколи без неї не буде щаслива.

Брат бачив, що старшний звір наближається до острова.

Коли я був немовлям, лежав у різьблені й колисці.

Кожух був один на всіх, зате носили його всі з радістю.