Типи складних речень

Навкруг Землі мої кружляли мрії, і в серце хлюпав хвилями Дніпро (В. Стус).

Я знаю: мова мамина свята.

Ремесла Київської Русі мали типовий для середньовіччя характер: обробку матеріалу та виготовлення речі від початку до кінця виконував один майстер зі своїми помічниками (З пос.).

Я із щастям був заручений, та, на жаль, ми розійшлись… (Д. Фальківський).

Тече ріка турбот щоденних; і кожен день – за щастя бій (В. Близнець).

І хочеться вірити весняним вітрам, що принесуть запах рано скошених трав (С. Чарнецький).

Собор Святої Софії як духовний та громадський центр Київської Русі був осереддям, де невпинно відбувалося формування людини, наповнення її серця вірою та надією (З пос.).

Махнула осінь у ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко).

Той, що занепав духом, уже не страждає (Д. Павличко).

Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі: ми серця запалим; радіє місяць: повернувсь назад (П. Филипович).

Стояла тиха і по-своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з-під кожного куща виповзав туман, тому здавалось, що над землею коливалися два неба (М. Стельмах).

Вітер на травах квітне,

і хвиля у берег б’є,

бо в серці моєму рідне

було і сьогодні є...

В. Підпалий