5

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

а) результатом дедуктивних доведень розуму;

б) синтезом матеріалу чуттів та форм розсудку;

в) результатом інтелектуальної інтуїції.

а) К.Марксом, який вважав що мораль буржуазного суспільства є лицемірною;

б) З.Фрейдом, що вважав інстинкти найпершими чинниками життя;

в) Ф.Ніцше, який вважав, що життя не підлягає моральним оцінкам

а) Р. Декарту;

б) Ф.Ніцше;

в) Б.Паскалю.

а) атомів;

б) чотирьох світових стихій;

в) форми і матерії.

а) онтологічного доведення існування Бога;

б) верифікації, тобто перевірки наукових положень на істинність;

в) феноменологічної редукції, тобто виявлення сенсу сприйняттів. 

а) повністю ідентичними до пізньосхоластичних курсів західних університетів;

б) подібними до західноєвропейських пізньосхоластичних курсів, але враховували особливості національної культури та здобутки новітньої науки;

в) оригінальними курсами, що не мали аналогів. 

а) буття є тим, що людина пізнає першим у своєму житті;

б) буття постає вищою цінністю та мірою відповідальності людини за свої вчинки;

в) буття дозволяє людині самореалізуватися;

а) трансцендентальний;

б) мовний;

в) індивідуально-особистісний

а) продукування інформації;

б) прагнення за допомогою знань оволодіти певною дійсністю;  

в) можливість для людини досягнути найважливішого та найзаповітнішого в своєму житті.

а) чуттєве пізнання є найпершим і найважливішим для знань;

б) лише абстракне мислення здатне надати чуттєвим даним статусу інтелектуально випраданих результатів пізнання;

в) знання утворюється лише як синтез чуттєвих даних та розумових пізнавальних конструювань

А) людина не може пізнавати себе засобами науки, а лише способом внутрішнього переживання власного життя, в процесі якого їй відкриваються власна свобода, неузасадненість, закинутість у цей світ, що супроводжуються відчуттями туги, страху, відчаю.

Б) людина є основним предметом філософії, її слід розглядати і вивчати всебічно, в усіх можливих проявах та властивостях: через зв’язки із космосом, суспільством, історією, культурою, використовуючи для того

В) філософія повинна опікуватись проблемами буття, реального існування речей та явищ дійсності, оскільки лише знання найперших начал буття відкриває людині шлях до цілісного і систематичного осмислення дійсності

А) філософія може успішно розвиватись у діалозі із іншими науками, а тому її основне завдання полягає в тому, щоби виробляти та обґрунтовувати найбільш виправдані та ефективні методи науково-пізнавальної діяльності.

Б) філософія повинна набути статусу науки, тобто стати науковою філософією, а її основні завдання полягають у проясненні мови науки та аналізі її логіки (будови); лише так філософія може виправдати своє існування.

В) людину і суспільство можна покращи-ти лише шляхом освіти і пропаганди знань, при тому серед усіх знань для неї найбільш корисними та потрібними постають знан-ня моральних норм та доб-рочесностей; філософія повинна сприяти людському самовдосконаленню.

А) некласична філософія погоджувалася вести розмови про буття лише в межах усвідомлення дій-сності з якою людина перебуває у безпосередніх контактах, оскільки буття є внутрішньою умовою само-здійснення, самореалізації людсь-кого інтелекту в його діяльності.

Б) некласична філософія стверджувала, що буття – це, в першу чергу, незалежна від людської свідомості субстанція духовної природи, яка лежить в основі усіх явища та процесів реальності; її слід пізнавати через інтелектуальну інтуїцію.

В) некласична філософія наполягала на тому, що буттям є вічний і незмінний початок, як матеріальної, так і духовної природи, і що він є один, з якого походить усе розмаїття світу

А) людина живе бажанням володіти світом, розвиває свою волю до влади, та існує лише для опанування фізичними силами і процесами з метою доцільного використання, вдосконалення.

Б) людина і весь земний світ в ньому заряджені імпульсами руху до Бога; людина, як самостійна істота не існує; вона підпорядковується лише волі Божій та космічним законам, тому постає як космічно-божественне створіння.

В) людина, перебуваючи у центрі світу, наслідує від Бога енергію творіння, тому вона може створювати щось нове і досконале; людина приходить у цей світ, щоб пізнати себе та світ, в якому живее, і розвивати власну особистість.