Марксизм, розроблений К.Марксом у ХІХ ст. був різновидом «наукової філософії»
Найпершою заслугою шкіл пізньої античної філософії можна вважати відкриття автономії людського духу щодо обставин життя.
Ф.Бекон був засновником раціоналізму в філософії Нового часу
Філософія Г.Гегеля характеризується системністю, повнотою та діалектичним методом.
Перші ідеї атомістичної будови речовини були сформульовані в епоху Відродження
В. Вернадський вважав, що наука як планетарне явище має привести до гармонії суспільства і природи.
Буття та існування – це тотожні поняття.
Істина – це не стан знань, а процес, в якому кожна складова знання виконує функцію у засвідченні виправданості певного знання.
Суб’єкт історії – це самодіяльна одиниця, що в історичному процесі постає джерелом історичної активності та вихідної мотивації історичних дій.
Свідомість необхідно вимірювати і досліджувати за допомогою приладів.
Філософськам парадигма не залежить від історичної епохи та типу культури
Давня східна філософія орієнтувалась на духовний канон життя та практикувала образний, афористичний стиль мислення
Антропоцентризм як характеристика філософської парадигми утвердився в епоху Нового часу.
Філософська наука про буття – це космологія.
Сучасна некласична філософія має тенденцію до злиття різноманітних течій та напрямів.
Знання, за І.Кантом, постає:
Позиція ―імморалізму‖ була обґрунтована:
Вислів ―Людина – це мислячий очерет‖ належить:
Згідно Аристотелю, всі речі складаються із:
Логічний позитивізм (неопозитивізм) у перший третині ХХ ст. розробляв процедуру:
Філософські курси Києво-Могилянської академії були:
Людські виміри проблеми буття полягають у тому, що:
Серед перерахованих нижче чинників немає відношення до виникнення свідомості:
Філософське розуміння пізнання передбачає:
Співвідношення рівнів пізнання можна окреслити наступним чином:
Філософія екзистенціалізму намагалась довести в своїх міркуваннях те, що:
Підкреслюючи роль освіти, науки та знань у людському житті, представники європейського Просвітництва доводили, що:
Наголоси у некласичним розумінні буття можна окреслити так:
Антропоцентричний світогляд європейського Відродження передбачав, що:
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома