6
А.Шопенгауер вважав, що розуміння сутності людини і світобудови дозволяє сприймати життя оптимістично.
Ренесансовий гуманізм обґрунтував думку про найпершу цінність земного життя та земних вчинків людини
Середньовічна філософія розглядала теологію як прислужницю філософії
На основі тези ―Мислю, отже існую‖ Р.Декарт зміг подати людину як суб’єкта пізнання і діяльності
Платон створив вчення про світ ідей, що протистоїть світові чуттєвих речей.
Професійна філософія в Україні виникає у Києво-Могилянській академії.
Онтологія та метафізика у своїх пошуках акцентують увагу на з’ясуванні сутності буття
Метод постає порядком та послідовністю дій, що ведуть до бажаного результату.
Свідомості володіє здатністю мислити про те, що не можливо побачити і чого не існує
Відповідальність людини за свої вчинки можлива тільки за наявності вибору.
Міфологічний світогляд базується на дискурсивному мисленні, а філософський носить синкретичний характер.
Антична філософія включала в себе давньогрецьку, еліністичну, римську філософію та патристику
Ренесансна натурфілософія уславлена іменами М.Коперніка, Дж.Бруно, Г.Галілея та І.Ньютона.
Поняття «позитивного» у філософії О.Конта позначало те, що є спостурежуваним, ясним, корисним та конструктивним.
Львівсько-Варшавська філософська школи належить до сцієнтистської філософії ХХ ст
Теза „Людина повинна бути найпершим предметом філософії, але її не можна досліджувати методами науки, а лише через внутрішнє переживання‖ належить:
Філософ Нового часу, який розробив першу завершену теорію пізнання, це:
Погляд на світ як невпинний рух та потік змін має назву:
Ф.Аквінський зміг синтезувати християнське світобачення із філософією:
Принцип розвитку був докладно опрацьований та введений в науковий обіг:
Філософію серця як особливий напрям в українській філософії у ХІХ ст. розвивав:
.У своїх поглядах на буття Р. Декарт відстоював позицію:
Філософія розглядає пізнання як:
До принципово нового, привнесеного свідомістю у реальність, можна віднести:
Сучасна наука описує буття наступним чином:
Тезу „Немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях‖ слід розуміти так:
Міфологічний світогляд, що панував тисячоліттями, починає розкладатись та зникати внаслідок таких основних причин:
Провідні філософські ідеї Г. Сковороди свідчать про те, що він:
У геґелівській концепції буття окреслене як:
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
