9 клас, Історія України, §§ 7-8, Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії у 18-19 ст.

57 % всіх українських земель входила до складу Австрійської імперії, першими землями, які увійшли до складу імперії, були Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття.

До складу Австрійської імперії не входили українські землі у 18-19 ст.

Серед усіх західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії найпершою була приєднана Галичина.

До складу Австрійської імперії входило приблизно 15 % всіх українських земель, а саме: Закарпаття, Північна Буковина та Східна Галичина.

незалежна держава, із центром у Львові, королевою була Марія Терезія

залежна та підконтрольна Австрійській владі територія, до складу якої увійшли Галичина, Буковина та Закарпаття

підвладна територія західноукраїнських земель, очолювана королевою Марією Терезою, включала землі української та польської Галичини

коронний край Австрійської імперії, королевою краю була Марія Терезія, із столицею в місті Чернівці

Рух опришків набув поширення у гірських районах Західної України у 1810-1825 роках. Мета руху - визвольна боротьба проти соціального гноблення та панування польської, угорської та австрійської влади.

Рух опришків набув поширення у гірських районах Західної України у 1810-1825 роках. Мета руху - визвольна боротьба проти соціального гноблення та русифікації регіону.

Рух опришків набув поширення у степових районах Західної України у 1810-1825 роках. Мета руху - визвольна боротьба проти соціального гноблення та панування польської, угорської та австрійської влади.

Рух опришків набув поширення по всій території Західної та Наддніпрянської України у 1810-1825 роках. Мета руху - визвольна боротьба проти соціального гноблення та панування польської, угорської та австрійської влади.

У Східній Галичині найбільшим торговельним та промисловим центром був Львів. Більшість населення становили українці.

У Східній Галичині найбільшим торговельним та промисловим центром був Перемишль. Більшість населення становили євреї.

У Східній Галичині найбільшим торговельним та промисловим центром був Львів. Більшість населення становили поляки.

У Східній Галичині найбільшим торговельним та промисловим центром був Галич. Більшість населення становили українці та поляки.

Ні, галицькі селяни були проти підтримки поляків, більше того - у 1846 році у Східній Галичині місцеві селяни виступали проти поширення польського національно-визвольного повстання по всій Галичині.

Так, галицькі селяни підтримували поляків, оскільки вбачали в цьому можливість протистояти австрійському свавіллю на території Галичини.

Так, прикладом є повстання галицьких селян разом із поляками в Західній та Східній Галичині у 1840-х роках.

Думки та позиція галицьких селян розділилася, половина українського селянства була проти підтримки, інша половина - за. Але у активних діях це не відображалось.

Село було досить розвиненим, вирощували зернові культури, овочі, виноград. Загалом селянин міг забезпечити себе та свою сім'ю необхідною кількістю продуктів харчування та грошима.

Землеробство було досить розвиненим. Українські селяни, як правило, були власниками земель, які вони і обробляли.

Життя селян було нестерпним. Майже вся земля належала іноземцям або ж державі. Селянин не мав ресурсів прогодувати свою сім'ю.

Життя та праця в селі було складними, але якщо селянин гарно працював, то він міг гарно забезпечити свою сім'ю. Тобто це залежало від бажання та працьовитості.

Йоаникій Базилевич, Маркіян Шашкевич та Яків Головацький

Маркіян Шашкевич та Іван Вагилевич

Йоаникій Базилевич та Андрій Бачинський

Андрій Бачинський та Яків Головацький

Реформа 1787 року, надавала право підданим навчати дітей у початковій школі рідною мовою (тобто українською - для українців, польською - для поляків).

Реформа 1797 року, надавала право підданим навчати дітей у початковій школі рідною мовою. Але граматика та читання викладалось угорською та австрійською мовами.

У столиці Австрійської імперії, Відні, а також у Львові та Ужгороді було відкрито семінарію "Барбареум".

У Львові створили "Руський інститут", де науки викладали латиною та грецькою мовою.

Українська трійця

Руська трійця

Русалка Дністровая

Об'єднання "Будителі України"

Перша українська народна казка

Прототип Конституції Західної України, автором є Маркіян Шашкевич.

Політична програма діяльності "будителів".

Перша книга на західноукраїнських землях, надрукована українською мовою.

Галич

Відень

Львів

Перемишль

Товариство "Русалка Дністровая"

Товариство "Руська трійця"

"Товариство галицьких греко-католицьких священників письма, просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії".

Саме на території Галичини були спроби створення такого товариства, але поляки постійно цьому заважали.