9 клас. Історія України. §9, Європейська революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях.

"Зима народів", оскільки революція була в взимку. Вона мала демократичне спрямування.

"Осінь Франції", оскільки революція знаменувала занепад Франції, люди вимагали корінних змін.

"Весна Франції" - революція була направлена на надання виборчих прав всім громадянам, зменшення трудового дня та загалом на покращення умов життя звичайних людей.

"Весна народів" - революція не лише у Франції, а також у інших європейських країнах.

угорці

поляки

румуни

русини

представницький орган поляків, утворений у Львові 2 травня 1848 року

представницький орган українців, утворений у Львові 2 травня 1848 року

правонаступник Центральної ради народової, реформований та отримав нову назву 2 травня 1848 року

організація, створена 2 травня 1848 року з метою здобуття незалежності України від Австрійської імперії

товариство, яке видавало книги для народу українською мовою

політична партія, утворена українцями для захисту інтересів населення Галичини

організація, яка вимагала запровадження української мови у школах та при веденні діловодства в Галичині

товариство, яке видавало газету "Зоря Галицька"

після створення Руського собору

на Слов'янському з'їзді у Празі

після прийняття польсько-української угоди "Вимоги поляків та українців у Галичині"

після публічного виступу Олександра Духновича, який першим висунув таку вимогу до австрійської влади

польську та українську

українську та угорську

польську та угорську

польську, угорську та російську

очолював Центральну раду народову

Собор руських вчених

очолив повстання в Галичині проти гноблення українців поляками

Головну руську раду

Агенор Голуховський та Лук'ян Кобилиця були основними прибічниками поділу Галичини на польську та українську. Незважаючи на великі зусилля, все-таки Головну руську раду розпустили у 1851 році.

Агенор Голуховський звів нанівець спробу поділу Галичини на польську та українську. Саме він дискредитував русинів перед Віднем, оскільки Голуховський заявляв про те, що галичани начебто збираються приєднатися до Російської імперії.

Лук'ян Кобилиця виступав із публічними закликами ліквідувати Головну руську раду. Він заявляв, що вона становить загрозу для поляків у Галичині. Результатом цього став розпуск Головної руської ради у 1851 році.

Незважаючи на зусилля поляків розпустити Головну руську раду, все-таки через неймовірні зусилля Агенора Голуховського та Лук'яна Кобилиці вона продовжувала свою діяльність, хоча і вимушена була відійти у підпілля.

Він очолював делегацію українців на Слов'янському з'їзді у Празі.

Звернувся особисто до австрійського імператора з вимогою об'єднати Східну Галичину, Південну Буковину та Закарпаття в єдине адміністративне утворення.

Був противником поділу автономії західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії.

Підтримував ідею возз'єднання русинських земель.

засуджував багатовікове гноблення селян

виступав за збереження панщини саме у Закарпатті

був галицьким священником, виступав за розвиток греко-католицької церкви краю

був поляком, який виступав проти права українців на національне самовизначення

отримати автономію у складі Австрійської імперії, створивши власну армію та свої органи державної влади

утворення спільної із поляками національної гвардії та спільних польсько-українських органів державної влади краю

вимагали визнати Галичину лише українською територією на противагу полякам (які виступали за те, що Галичина має бути повністю ополячена)

надання русинам Галичини права навчатися у школі та у вищих навчальних закладах українською мовою, обов'язковою умовою чого мала стати обмеження використання польської мови в краї

створення автономії західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії для вирішення питань життя краю самостійно, без впливу поляків, угорців чи австрійців

надання незалежності українцям, як окремому народу

вимагали призначення на державні посади у Галичині лише тих, хто володіє українською мовою