АНАЛІЗ ТЕКСТУ

(1) Сади цвіли в такому, здавалося, захваті, як ніколи; співали пташки, славлячи весну. (2) Природа прекрасна. (3) Не смак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні у формах. (4) Немає в ній ні місця, ні часу, коли б земля з небом, чи вода з землею не гармонувала б. (5) Нема негарного дерева й квітів негарних: нема й не буде. (6) І як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині.

Слово кольорів можна замінити синонімом

(1) Сади цвіли в такому, здавалося, захваті, як ніколи; співали пташки, славлячи весну. (2) Природа прекрасна. (3) Не смак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні у формах. (4) Немає в ній ні місця, ні часу, коли б земля з небом, чи вода з землею не гармонувала б. (5) Нема негарного дерева й квітів негарних: нема й не буде. (6) І як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині.

Антонімами є слова

(1) Сади цвіли в такому, здавалося, захваті, як ніколи; співали пташки, славлячи весну. (2) Природа прекрасна. (3) Не смак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні у формах. (4) Немає в ній ні місця, ні часу, коли б земля з небом, чи вода з землею не гармонувала б. (5) Нема негарного дерева й квітів негарних: нема й не буде. (6) І як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині.

Простим є речення

(1) Сади цвіли в такому, здавалося, захваті, як ніколи; співали пташки, славлячи весну. (2) Природа прекрасна. (3) Не смак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні у формах. (4) Немає в ній ні місця, ні часу, коли б земля з небом, чи вода з землею не гармонувала б. (5) Нема негарного дерева й квітів негарних: нема й не буде. (6) І як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині.

Орфографічну помилку допущено у слові

(1) Сади цвіли в такому, здавалося, захваті, як ніколи; співали пташки, славлячи весну. (2) Природа прекрасна. (3) Не смак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні у формах. (4) Немає в ній ні місця, ні часу, коли б земля з небом, чи вода з землею не гармонувала б. (5) Нема негарного дерева й квітів негарних: нема й не буде. (6) І як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині.

Вставним словом ускладнено речення

(1) Сади цвіли в такому, здавалося, захваті, як ніколи; співали пташки, славлячи весну. (2) Природа прекрасна. (3) Не смак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні у формах. (4) Немає в ній ні місця, ні часу, коли б земля з небом, чи вода з землею не гармонувала б. (5) Нема негарного дерева й квітів негарних: нема й не буде. (6) І як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

(1) Сади цвіли в такому, здавалося, захваті, як ніколи; співали пташки, славлячи весну. (2) Природа прекрасна. (3) Не смак не притаманний їй ні в сполученні кольорів, ні у формах. (4) Немає в ній ні місця, ні часу, коли б земля з небом, чи вода з землею не гармонувала б. (5) Нема негарного дерева й квітів негарних: нема й не буде. (6) І як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині.

Складений іменний присудок ужито в реченні