Мишеня та Олівець (казка)

        Жив-був у Володі на столі олівець. Одного разу, коли Володя вже спав, на стіл забралося Мишеня. Побачило Олівця, схопило його і потягло до своєї нори.

        - Відпусти мене, будь ласка! – попросив Олівець. – Навіщо я тобі? Я дерев’яний, мене не можна їсти.

        - Я тебе буду гризти! - сказало Мишеня. В мене чешуться зуби і я маю весь час що-небудь гризти. Ось так! - І Мишеня боляче вкусило Олівця.

        - Ой, - зойкнув Олівець. - Тоді дай мені можливість що-небудь намалювати востаннє, а потім роби що хочеш.

        - Добре, - погодилось Мишеня, - малюй! Але потім я тебе все одно погризу на дрібні кусочки.

        Гірко зітхнув Олівець і намалював кружечок.

        - Це сир? - спитало Мишеня.

        - Може й сир, - сказав Олівець і намалював ще три маленьких кружечки.

        - Ну, звичайно, це сир, а це - дірки в ньому, - здогадалося Ми­шеня.

        - Можливо й дірочки, - погодився Олівець і намалював ще один великий круг.

        - Це яблуко! - запищало Мишеня.

        - Може бути і яблуко, - відповів Олівець і намалював ще декіль­ка видовжених кружечків.

        - Я знаю - це сардельки! - закричало, облизуючись Мишеня. - Ну, закінчуй скоріше, у мене дуже чешуться зуби.

        - Почекай хвилинку! - сказав Олівець.

        І коли він почав малювати кутики, Мишеня закричало:

               - Це схоже на ко... Не малюй більше!

        Та Олівець вже намалював великі вуса...

        - Та це ж справжній кіт! - пискнуло налякане Мишеня. - Рятуй­те! - і кинулося до своєї нори.

        З того часу Мишеня звідти не показує свого носа. А Олівець у Володі досі живе, тільки став трішки меншим.

        І ти своїм олівцем спробуй намалювати такого кота на страх мишам.

                                                                                                      (243 слова)