Білет 9 з філософії

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

а) вимога логіки будувати людське мислення згідно її законами;

б) принцип сучасного наукового осмислення космосу;

в) всезагальний закон моральної поведінки.

а) оскільки людина є мірою усіх речей;

б) оскільки істина доступна лише богам; 

в) але інші люди не знають навіть і того.

а) у некласичній філософії ХІХ ст.; 

б) між прихильниками Аристотеля та Платона;

в) в середньовічній філософії.

а) субстанція;

б) активізм;

в) екзистенція

а) існування двох незалежних субстанцій;

б) існування множинних субстанцій;

в) існування вірогідної субстанції.

а) М. Драгоманов;

б) П. Куліш; 

в) М. Костомаров.

а) людина бачить Всесвіт таким, яким дозволяє їй бачити її сприйняття;

б) людина бачить Всесвіт саме таким, бо лише в такому Всесвіті могла виникнути людина як спостерігач;

в) людина бачить Всесвіт таким, яким його створив Бог. 

а) найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;

б) тим, що воно є єдиним джерелом пізнання;

в) тим, що воно є найпершим джерелом пізнання.

а) незаперечних положень та принципів; 

б) як єдність знань та діяльності, що їх продукує;

в) єдності інтуїції та доведень.

а) знанню; 

б) аморалізму;

в) політиці.

А) політеїзм, креаціонізм, фаталізм античного світоба-чення та визнання неможливості пізнати сутність Бога за допомогою розуму у добу середньовіччя.

Б) креаціонізм, провіденціалізм, екзегетичність та віросповідальний характер середньовічного світобачення та космоцентризм, політеїзм та натуралістичний тип мислення в античному світобаченні. 

В) пантеїзм, деїзм та колообіг світових стихій в античному світобаченні та монізм, креаціонізм та теоцентризм середньовічного світобачення. 

А) оскільки лише математичні та геометричні характеристики речей підлягають точному обчисленню, то їх як первинні якості слід приймати до уваги у пізнанні, а вторинні якості – те, як проявляються речі у відчутях – слід вважати лише суб’єктивними враженнями.

Б) первинними якостями речей слід вважати ті, які можуть бути корисними для людини, тому на них має спрямовуватись пізнання, а те в речах, що постає нейтральним або другорядним, слід віднести до вторинних якостей.

В) первинні якості речей – це ті якості, що зумолюють-ся суттєвими властивостями субстанції, а вторинні якості – це ті, що носять характер акциденції та виникають внаслідок взаємодій між різними модусами субстанції. 

А) поняття «цивілізація» ширше поняття «культура»; цивілізація охоплює собою усі сфери життя суспільства й диктує їм свої умови існування, оскільки акцентує увагу на розвитку добробуту, зручностей. 

Б) цивілізація і культура постають двома різними сторонами суспільно-історичного буття; культура окреслює лише духовний рівень розвитку суспільства, а цивілізація – матеріальний.

В) спонтанний розвиток культури завжди стимулює та підкріплює цивілізаційні процеси, одухотворює їх і, таким чином, цивілізація і культура доповнюють одна одну. 

А) істина – це якісна характеристика зовнішньої реальності, яка від ображається у нашій свідомості, відповідно, істина притаманна самим речам: істиною є те, що насправді є в речах.

Б) істина – це якісна характеристика людських інтелектуальних побудов, а не реальності, тому вона передбачає розумову активність людини, спрямовану на правильне відображення дійсності та на порівняння знань із реальним станом речей.

В) істина – це незмінні знання, від яких ми відштов-хуємось і на які ми спираємось у своїй інтелектуальній діяльності, тому її можна знайти в математиці та геометрії, які засновуються на певних аксіомах, певних самоочевидних твердженнях, які не потребують доведення.