Білет 10 з філософії

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

а) на виявлення незмінних та остаточних засад буття;

б) на те, що увійшло у наше сприйняття, що є доступним людині;

в) на засади, мову та методи науки. 

а) Сократ не вимагав гроші за навчання, а софісти вимагали; 

б) софісти сповідували принципи відносності усякого знання, а Сократ вважав, що справжні знання повинні бути остаточними, завершеними; 

в) софісти досліджували природу, а Сократ людину.

а) сенс є лише в тому, що є корисним;

б) питання про сенс життя є найпершим для людини; 

в) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях.

а) Б.Спінозою;

б) Г.Лейбніцем;

в) Р.Декартом.

а) знання про світ, зпродуковані природознавством;

б) знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини;

в) вірування, підсвідомі прагнення та пристрасті.

а) Історія Русів;

б) Закон буття українського народу;

в) Повість врем’яних літ.

а) індукція;

 б) дедукція;

 в) редукція.

а) цілісним характером духовних процесів;

б) існуванням двох основних джерел пізнання – матеріалу чуттів та апріорних форм розсудку;

в) тим, що кожний із даних рівнів пізнання має свої переваги та недоліки.

а) марксистську;

б) еволюції;

в) анімізму. 

а) Сократ 

б) І.Г.Гердер

в) І.Кант

А) емпіризм, сповідуючи тезу про те, що немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях, зводить знання до чуттєвих даних, а раціоналізм базує знання на фактах, опрацьованих логікою.

Б) емпіризм наполягає на тому, що істинні знання можуть базуватись лише на фактах, а раціоналізм, наполягаючи на тому, що пізнання залежить від діяльності розуму, вимагає виводити знання із первинних та незаперечних ідей

В) емпіризм вимагає будь-які знання виводити із експериментів, а раціоналізм – із інтелектуальних конструювань, із логічних доведень та гіпотез; емпіризм ототожнює знання і користь, а раціоналізм їх протиставляє.

А) Платон вважав найпершим буттям буття ідей – ідеальних сутностей речей, а Аристотель ототожнював буття із будовою, причина-ми та діями реальних речей, тому Платон протиставляв світ ідей і світ речей, а Аристотель їх зближує. 

Б) Платон вважав, що світ створений Деміургом, який діє на основі вічних та незмінних ідей, а Аристотель вважав світ не створеним, існуючим вічно на своїх власних матеріальних засадах. 

В) Платон в основу буття світу покладав вічні та незмінні ідеї, а Аристотель подавав світ як взаємний перехід чотирьох основних світових стихій – вогню, повітря, води та землі.

А) все, що потрібно людині для життя та самоствердження, вона може отримати від Бога, тому її найперше завдання полягає в тому, щоб наполегливо читати Біблію та запроваджувати у життя ті догмиати і настанови, що в ній вміщені..

Б) тільки істинні знання роблять людину розвиненою та доброчесною, тому слід поширювати знання та прилучати людей до світи у будь-який спосіб. Проте серед усіх знань найперше людина має опанувати знанням моральних норм і принципів. 

В) людина має покладатись виключно на наукові знання, а оскільки наукове пізнання не підлягає моральним оцінкам, то людина у пошуках істини може бути вільною від моральних обмежень; істина для неї повинна бути найпершою та найвищою цінністю. 

А) в цей час культура вперше досягла високого рівня розвитку і стала доступною для більшості людей, оскільки з'явились бібліотеки, кінотеатри та ін. Відповідно, і рівень культурності населення надзвичайно зріс

Б) в цей час культура почала стрімко занепадати, оскільки культурна творчість набула характеру масового стандартизованого продукування, тиражування, а митці почали орієнтуватись на матеріальні прибутки та успіх

В) в це час внаслідок інтенсифікації міжнародної комунікації культурне життя постає полі-фонічним, зазнає краху позиція європоцентризму, зароджується масова некласична культура, а певні культурні досягнення вперше обертаються проти людини.