1

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

а) те, що її розробляють академічні заклади;

б) те, що вона базується на дискурсивному мисленні;

в) те, що вона несумісна із релігійним світобаченням.

а) є тотожними;

б) є протилежними за змістом та спрямуваннями;

в) постають внутрішньо пов’язаними ідейним наслідуванням.

а) філософія поставала в ролі прислужниці теології;

б) теологія виконувала роль вступу до філософії;

в) теологія та філософія були незалежними одна від одної

а) наука усіх наук;

б) наука про мислення;

в) любов до мудрості.

а) доводила, що наука може сама пояснити всі процеси реальності;

б) збагатила науку принципами активності, розвитку та системності;

в) розробляла методи соціального пізнання.

а) діячів науково-освітнього Острозького гуртка;

б) вчених Києво-Могилянської академії;

в) викладачів братських шкіл. 

а) продукування інформації;

б) процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знання;

в) практична взаємодія суб’єкту та об’єкту.

а) субстанцію, її модуси та атрибути;

б) монаду, наперед встановлену гармонію та теодицею;

в) духовну та матеріальну субстанці

а) екзистенціалістами для осмислення специфіки людського буття;

б) сучасною космологією для позначення спрямованості космічних процесів до людини;

в) східною філософією.

а) визначають характер розвитку суспільної історії, її динаміку;

б) впливають на хід історичного процесу опосередковано;

в) не впливають на хід історичного процесу.

А) світогляд і філософія цієї епохи були спрямовані на людину, осмислення її становища в світі та її життєвих інтересів; серед філософських дисциплін на першому плані були антропологія, етика, релігієзнавство.

Б) світогляд і філософія цієї епохи були спрямовані на інтенсивні розвідки в галузі астрономії, хімії, біології, математики; серед філософських дисциплін особливо важливими були натурфілософія, метафізика, космологія.

В) світогляд і філософія цієї епохи були спрямовані на пояснення дійсності на основі механістичного світорозуміння; серед філософських дисциплін особливо важливими були гносеологія (теорія пізнання), методологія наук, натурфілософія

А) на основі виділення людиною найперших сфер реальності, в яких вона може здобувати життєві орієнтири – природи, суспільної історії, особливостей людини як живої істоти, духовних явищ (явищ свідомості) – формуються основні філософські дисципліни, які ще за часів античної філософії подавались як єдність фізики, логіки та етики із додаванням пізніше антропології та філософії історії. 

Б) на основі усвідомлення того, що філософія має керуватись найпершими життєвими інтересами людини, допомагати їй досягати життєвих перемог та успіхів незалежно від реальних обставин життя, філософія постає мистецтвом оперування словами, мистецтвом перемоги у словесних сперечаннях, доведенням права сильних завжди перемагати слабких

В) філософія історично розвивається так, що, народившись як загальна   мудрість, вона поступово поступається місцем конкретним наукам, що точніше визначають завдання та можливості людини, а філософія згодом може виправдати своє існування лише обслуговуючи потреби наукового пізнання

А) зародившись на грунті давньої української міфології, філософія тих часів продовжувала і поглиблювала народні традиції та життєву мудрість, переводила їх в систематичну форму та зберегла для нащадків.

Б) філософія тих часів всіляко сприяла поширенню християнства серед язичників, а також зміцнювала ту духовну засаду, яка культивувалася у культурі Візантії та Давньої Греції.

В) саме в цих джерелах набули оформлення і закріплення провідін риси української філософії: її звязок з моралью, духовними настановами, відраза до абстрактно-теоретичних системних побудов. Цей тип філософування отримав назву «філософування у Христі».

А) технікотехнологічний, оскільки саме він у наш час потужно впливає на природне середовище, на соціальні і культурні процеси, на психіку людини, породжуючи тенденцію до зміни сучасної людини у напрямі до постлюдини.

Б) психічний, оскільки очевидно, що людська діяльність залежить від психічних характеристик як окремих людей, так і людських спільнот, які виявляються в таких поняттях як «національний характер», «ментальність народу», «національна душа» тощо;

В) космічний, оскільки людство живе на планеті Земля, яка розміщена у Сонячній системі, а вона, у свою чергу, належить до ще більшої системи (галактики) і тому галактичні процеси (спалахи, вибухи наднових зірок, туманності) впливають на діяльність людей, а отже і на історію людства.