Білет 11 з філософії

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні

а) Тріпітака;

б) Веди;

в) П’ятикнижжя.

а) формування точних наук, найперше – математизованого природознавства;

б) становлення абсолютних монархій та національних держав;

в) поширення протестантизму як нової течії християнства

а) «вірую, тому що абсурдно»; 

б) « усе треба піддати сумніву»;

в) «знання – це сила».

а) 15/16 – 17/18 ст.; 

б)11/12 – 14/15 ст.;

в) 14/15 – 15/16 ст.

а) неотомізм; 

б) беркліанство;

в) емпіріокритицизм.

а) вона виявляла схильність до абстрактно-раціональних системних побудов;

б) набула автономного характеру розвитку; 

в) вона завжди проявляла схильність до моральних настанов та життєвого повчання.

а) Ф.Бекона;

б) Р.Декарта;

в) Дж. Локка

а) по висхідній;

б) лінійно;

в) спіралеподібно.

а) управлінська;

б) контрольно-регулятивна;

в) інтегруюча. 

а) Г.Гегель;

б) Тома Аквінський;

в) Ж.-П.Сартр.

А) схоластика прагнула використовувати розум для богопізнання, для обґрунтування основ християнства, насамперед на доведення буття Бога за допомогою розуму і логіки, тоді як містика виходила з того, що розум тільки шкодить у Богопізнанні, а тому слід опиратися лише на віру і любов до Бога.

Б) схоластика була віддана догматам християнства та скеровувала усі засоби розуму і пізнавальних можливостей людини на їх формулювання та обгрунтування, тоді як містика опиралася на шлях інтуїтивно-екстатичного (надчуттєвого) наближення до Бога з використанням методів магії, заклинань, обрядів, табу і ін. поза зверненням до догматів

В) схоластика була системою середньовічної філософської думки, яку викладали в школах та університетах, а головною її рисою була скерованість на відкриття і запровадження чогось нового, прогресивного у філософії та науці, тоді як містика, навпаки, поставала консервативною і догаматичною, спрямованою проти систематизації основних догматів християнства.

А) філософський світогляд є теоретично обґрунтованою системою поглядів на світ, що базується на дискурсивному мисленні, культивує критичне ставлення до авторитетів і має авторів, тоді як міфологія є системою образно-поетичного, знання про світ, що ґрунтується на синкретичному типі мислення та тезі «Все є в усьому». 

Б) філософський світогляд є системою поглядів на світ, який вирішує усі проблеми шляхом одухотворення і персоніфікації природних і суспільних явищ, де відсутнє розмежування знання та віри, тоді як міфологія є таким типом світогляду, який характеризується дискурсивним мисленням і вивчає світ як єдність різноманітного, як ціле. 

В) філософський світогляд своїм об’єктом має світ, природу, космос, Бога і у процесі рефлексії над світом виходить і поза межі емпіричного досвіду, тоді як міфологічний світогляд є системою символічно-образного знання про світ і місце в ньому людини та ґрунтується на вірі в надприродні сили, на теоцентризмі й поділі світу на земний та небесний.

А) була прямим продовженням міфологічного мислення, а тому визнавала богів як уособлення світових стихій. Міркування античної натурфілософії носили переважно фантастичний характер, тому вони не вплинули на подальший розвиток науки, яка формувалась у боротьбі із такою натурфілософією. Окрім того, вона не доводила свої тези, а вимагала прийняття їх на віру.

Б) попри певні фантазії та образи уяви, базувалась на дискурсивному мисленні. Вона деміфологізувала природу, а свої вихідні твердження намагалась доводити із посиланнями на досвід. У підсумку вона сформулювала цілу низку продуктивних ідей, що сприяли розвитку науки та використовуються в ній і сьогодні. 

 В) заклала основи математизованого природознавства, відкрила перші закони класичної механіки, довела геліоцентричну будову Соняшної системи. Діячі античної натурфілософії отримали назву «титанів» через те, що прагнули до глибинних та надзвичайних знань

А) еволюціонізм вважає людину генетично запрограмованою та генетично обумовленою, а креаціонізм наполягає на тому, що людина створює себе сама, своїми власними зусиллями, а тому має свободу вибору, яку реалізує у моральному виборі.

Б) еволюціонізм розглядає людину як таку, що формується в суспільстві під впливом соціально-культурних чинників, тому приділяє увагу її вивченню на різних стадіях формування і розвитку, а креаціонізм вважає людину незмінною, такою, що має сталий характер та життєві якості. 

В) еволюціонізм розглядає людину як результат тривалого розвитку форм життя на Землі, а тому трактує її як високо розвинену тварину, що відрізняється від усіх інших тварин лише ступенем розвитку, а не своєю сутністю, а креаціонізм подає людину як боже творіння, а тому наділяє людину особливими, вищими якостями та ставить її у центр світобудови.