Чуже мовлення. Пряма мова

чуже мовлення, передане недослівно, із збереженням лише основного змісту, але не форми та інтонації;

чуже мовлення, передане дослівно, без змін, із збереженням змісту, форми та інтонації;

слова, які супроводжують чуже мовлення, передане без змін;

слова, які називають того, хто передає чуже мовлення.

за змістом та інтонаційно;

за допомогою сполучників;

за змістом;

за допомогою розділових знаків.

кома;

лапки, тире, двокрапка;

тире;

крапка з комою.

речення, що вказує, кому належить пряма мова;

речення, що вказує на манеру вести розмову;

речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше;

речення, що вказує на опис ситуацій мовлення.

перед прямою мовою;

після прямої мови;

усередині прямої мови;

немає слів автора.

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

«Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».

«Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

«Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».

Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»

Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

А: «П (?!)».

«П», — а.

«П (?!)» — а.

«П», — а, — «П».

чуже мовлення, передане довільно;

слова, які вказують, кому належить гучне мовлення;

чуже мовлення, передане дослівно.

чуже мовлення, передане не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання.

простим;

складним будь-якого типу;

складнопідрядним.

складносурядним.

Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала про щастя.

так;

ні;

потрібно декілька речень, щоб передати зміст;

потрібно створити діалог.

На думку Івана Цюпи, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.

Іван Цюпа писав, що доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.

Іван Цюпа писав, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.

Доброта, згідно з думкою Івана Цюпи, — це найбільше досягнення людини, прекрасне і свята.

Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.

Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.

Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.

Яка краса писав Рєпін з України.

«П, - а , - П».

«П, - а : - П».

 «П, - а , - п».

 «П! – а: - П».