Прочитай:
Красиві слова і красиве діло
Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.
Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.
Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.
І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:
— Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...
Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:
— Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.
Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.
Що це за твір?
Для чого була хатинка?
Де була хатинка?
Ще один хлопчик, що зайшов до хатини, був:
Речення про те, як лив дощ.
Обери речення про одяг того хлопчика, який прибіг.
Який заголовок до тексту?
Що важливіше і прикрашає людину?
Як ви думаєте, які почуття переживав незнайомий хлопчик, коли відчув тепле ставлення до себе?
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома