Дієприкметник. Дієприслівник (звороти)

2

3

5

4

1

Закохана співала про любов.

Вона була закохана, ніжна, щаслива.

Закохана дівчина співала про любов.

Маша, закохана в Олексія, часто писала йому про свої почуття.

Усіх здивувало нерозглянуте питання.

Освітлена місяцем шхуна стояла непорушно.

Мигтів орошений дощами луг.

 Вогонь гнаний вітром наступав з узвишшя.

То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди.

Вжахулася сарна й щезла в гущині лишивши зелені сліди на синій від роси траві.

Пором плив трохи навскіс перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.

У тилу у військовім лихолітті люди працювали не покладаючи рук.

Сніг іде і, сяйво розсіваючи бліде, зволожує афіші і обличчя.

Степ, зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Над озером холонув вечір, зануривши в мілкі береги далеке полум′я хмар.

Білий кінь, повіддя попустивши, летить у степи.

Журавлі спали стоячи на одній нозі.

Хлопці бігли не чуючи ніг.

Хлопець відповів подумавши.

Сергій сидів нахилившись.

Відчинивши двері, діти почали колядувати.

Дивлячись кінофільм, несподівано сяйнула блискавка, ударив грім і розпочався дощ.

Посадивши біля школи липи, клени і каштани, семикласники повернулися до кабінету.

Відвідавши природознавчий музей, школярі жваво ділилися враженнями від побаченого.

Останні сили і надії в букет прощання зав'яжу.

Спогади вмиті радістю та щастям залишуться зі мною назавжди.

Радісні і щасливі спогади залишуться зі мною назавжди

А Козак, безмежно любить Україну над усе цінуючи волю.

Б Закричали сірі гуси, в вирій летячи, заспівали козаченьки, в похід ідучи.

В Дністер, тече розштовхуючи гори.

Г Запорожець підгорнувши ноги виграє на бандурі.

 Не взявшись за сокиру хати не зробиш .

Крутою дорогою прямуючи попереду мало побачиш .

 Не поговоривши з головою не берись руками .

Щоб досягти успіху працюй не розгинаючи спини.

Написаний у домашньому зошиті твір треба здати на перевірку.

Я так і не знайшла записаний на папірці номер телефону.

Порушена у вчорашньому номері газети тема безкоштовної медицини є вкрай актуальною.

Завезених у шкільну бібліотеку підручників було недостатньо. 

Куплений кавун у магазині виявився надзвичайно смачним 

Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, як два струмки в одну ріку дощами сховану.

Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою.

Як той весняний дощ розсіяний по ниві живеш ти в райдужнім пориві і надриві.

Геній — це великий талант помножений на каторжну працю й поділений на безжалісну вимогливість до себе.

Настане день, і я почую слова не сказані донині.

 Мова — це пісня душі покладена на слова.

Шуміла виплекана в словниках весна.

І заблищить той амулет строкатий у його вітрами пещеній руці!

Сказані батьками настанови забулися, щойно ти сів у літак 

Довгі ряди грубо обтесаних каменів тяглися вздовж поля 

Я вийшла з тролейбуса, й мені впало в око намальоване на стіні яскраве графіті.

Запечена в духовці картопля — моя найулюбленіша страва.

Умиті росами ноги ломило від холоду.

Ми з однокласниками дуже швидко зрозуміли пояснені правила учителем.

На день народження друзі подарували мені сплетене крючком плаття.

Спочатку люди заходили в напівтінь галерей Софії, а лише після цього відвідувачі мали бути осліплені внутрішнім сяйвом мозаїки, духовним світлом собору.

Одяг козацької старшини виготовляли з дорогої тканини, привезеної із Західної Європи.

Одяг старшини складався із сорочки з тонкого полотна, вишитої шовком, сріблом або золотом.

На свята одягали парчеві шуби, оздоблені риссю, соболями, чорностаями.

"Мрія" – це безсумнівне народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.

У Софійському соборі був свій скрипторій, а також перша відома нам бібліотека, заснована Ярославом.

Читаючи „Літопис Самовидця”, відчуваєш, що автор твору – не тільки людина глибоких патріотичних почувань, а й самостійно мисляча, добре обізнана в усіх внутрішніх і зовнішніх проблемах держави.

Там, де гори найвищі, найстрімкіші й найкрасивіші, розташований Святогорський монастир.

Серед інших речей виявлено сірі бляшки з фігурками чоловіків, одягнених у широкі сорочки з вишивкою на грудях.

Один із літописців свідчить, що князь Данило Галицький для офіційних зустрічей одягав кожух, обшитий золотими мережками.

Ми майже нічого не знали б про сиву давнину, якби історія не подарувала нам літописців – людей мобілізованих словом і правдою на виконання свого обов’язку перед далекими нащадками.

Уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрують слова.

Ткану зорями теплу хустинку ніч на тихе село одягла.

Парадні сходи обрамлені з обох боків казковими птахами хапають гострими пазурами білі мармурові сходинки.

У XVII столітті все найкраще здобуте голландцями німцями французами Петро І намагався перейти й застосувати в Росії.

Хоч ідуть по Хрещатику люди щільно, як у черзі, майже притулившись один до одного, але я не бачив, щоб хтось когось копнув ногою, ударив ліктем або вилаяв.

Святиною-оберегом для української нації постає Тарас Шевченко.

Внутрішнім оздобленням Володимирського собору керував професор Київського університету Андріан Прахов.

Храм задумано було звести за подобою візантійського собору, в якому хрестився Володимир.

Запрестольна Богородиця Володимирського собору - втілення безмежної материнської любові.

Історичні міста великі не тому, що завжди залишались однаковими, а тому, що змінювалися, оновлялися, зростали навіть умираючи знову воскресали й возносилися з руїн і попелу.

Традиційний український костюм XVII–XIX століть суттєво змінився з часів Київської Русі зберігши при цьому основні етнічні та регіональні риси.

Хіба вдалося нам, підрахувавши всі слова у творах Тараса Шевченка, виявити словниковий запас великого поета?

Греки-елліни їздили по науку в Єгипет чітко знаючи, що в книгах єгипетських жерців заховано багато скарбів людської мудрості, почасти успадкованих від ще давніших цивілізацій.

Досягши власного розквіту культури греки стали вчителями для римлян, а потім Стародавній Рим став осередком освіти.

Тільки в ту альтанку, що під старезним волоським горіхом в садку, не пускає його дикий виноград звившись тісно й щільно в одну зелену стіну.

Уже що не робить світло: і зайчиком плигає біля альтанки пробившись крізь листя горіха, і золотою сіткою падає на землю, і мигтить, і переливається, намагаючись присунутися ближче до темного закутка, – ніяк не може.

Там на зеленій лавці, обкладеній дерниною сперши голову на руки, сидить білява панночка.

Уночі, йдучи звідись чи кудись, раптом згадаєш про небо, піднімеш голову – й таке перше відчуття від безмежної кількості золотих роїв угорі, наче очі твої, душа твоя злетіли до бджолиного, підсвічено-медового сяяння і вже там залишилися.

На щастя панночка зриває листок виноградний зробивши там маленьку шпарку в зеленій стіні.

Гуцули були красиві, танцюючи якийсь свій нікому не відомий танець.

Виглядаючи у вікно, у мене злетів картуз.

Переступивши поріг, Остап почув у кімнаті знайомий голос.

Дівчина тихо заспівала, сівши на ослоні біля печі й схиливши низько на груди голову.

Сонце, сідаючи за гору, мостилося на спочинок, як утомлені люди.

Хома не гаючись проінструктував їздових як їм належить триматись.

І налітавшись зморена бджола відчує стебел плавні колихання.

Цілий день вони працювали не покладаючи рук.

Старий підводиться і не прощаючись зникає десь внизу за курганом.

Із солом’яного дупла виритого в скирті обтрушуючись виліз Шовкун.

Сулима пердав на Січ наказному отаманові й одного ранку забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на найбільшу з них щоб оглянути все військо.

Упевнившись що все впорядковане добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця.

Там, за Дніпром, саме вставало сонечко й грало рожевим промінням по рівній, як скло, пелені Дніпра, звеселяючи своїм сяйвом розлогі, укриті зеленими плавнями береги широкої річки.

Отаман перехрестився, і всі козаки поскидали шапки й почали хреститися посилаючи рідній Україні своє останнє вітання.

Одягнувши шапку кошовий махнув булавою – і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася.

витрачається багато часу.

зважайте на певні норми.

підкреслюється індивідуальність.

велике значення має колір.

ваш гардероб має залежати від погоди.

мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.

перед вами раптово розпросториться лазурове море.

дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.

згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.

усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь.

Гуркіт канонади ревів не перестаючи.

Бійці сиділи деякий час задумавшись.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Людина! Це ж яке слово! Його треба говорити стоячи.

Похитуючись Соломія підійшла до столу.

Кинувши оком на полиці книжкової шафи, достеменно знаєш, до кого ти завітав у гості.

Упорядковуючи свою бібліотеку, пам’ятай про тематичну спорідненість друкованих видань.

Хтось розставляє книжки на полицях, орієнтуючись на колір і на матеріал палітурок.

Не маючи можливості прочитати все, що є, у тебе повинно бути стільки книг, скільки спроможний осягнути.

Поєднуючи цікавий зміст та оригінальне оформлення, книга може стати ще й справжнім раритетом, пам’яткою культури.