Другорядні члени речення

Це зветься досвід,витримка і гарт

Найвище уміння - почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе.

Яке глибоке щастя - жить

Це, може, навіть і не вірші

Великий сон душі, не втілений слові

Чи страх пропорційний до маси тіла?

Здрастуй,земле улюблена, рідна, я прийшов уклонитись тобі

І твоє наповнить душу смутком і печаллю

Бісером сяє роса на траві

Треба з гідністю жити, з гідністю працювати.

Багато слів написано пером

Багато справ ще у моєї долі

Поети ж є і кращі й щасливіші

І мертві, і живі, ненароджені нікого з вас довіку не простять

Мого народу гілочка кленова

В житті найперше - це притомність духу

Мені без тебе сумно серед людства

Сумно, сумно благословляється на світ

Блаженний світ - в Рокитне із Полтави

Багато бачив я гарних людей

Я не люблю нещасних. я щаслива

Земля у росах, як в парчі.

Стихії в смутку і любові

Бувають збіги дивні і смішні

Яке це щастя - жити на землі

Велике діло - писані слова

Роботящий мій з діда-прадіда

У легкості вітрила, у попелі згорань ти знаєш слово-брилу і слово-філігрань

Любити - це заново жити

Камінь може кричати

Прийшла сюди постояти в журі

Взискуй терпіння витримати все

На цямру монастирської криниці схилила осінь грона горобини

Ой у полі три криниченьки

Першою думкою в Остапа було тікати

три тополі в орнім полі посадили школярі

А ми живі, нам треба поспішати

Стала наближатися година рушати в дорогу

У нас кохати - полюбить сповна

Які щасливі очі у казок

У списку я перший

Перше вересня - День знань

За одного вченого двох невчених дають

Коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю

І все на світі треба пережити

Він гордий був. Гордієм він і звався

Як зберегти в собі цю душу в глобальнім клекоті біди?

Ми не стрітися ніяк не могли