Другорядні члени речення ( прикладка, обставина)

Попід горою, яром, долом, мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять.

З темного моря білява хвилечка до побережного каменя горнеться.

Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав'язь все-таки дали.

Пристрибала до ялинки тиха білка-сироспинка.

Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам вовіки незнищенні!

Дуба-велетня я чую мову, він - сама історія жива

Усі мої ліси, удень такі привітні, схрестилися вночі із небом на шаблях.

Стоїть у ружах золота колиска.

Тоді в чагарниках, а особливо на узліссях, з'являється у нас на Україні вальдшнеп.

Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий, скручений дудочкою листок, схожий на зморшкувате вушко

Кремезна Варвара здивовано підняла на неї своє широке, землистого кольору обличчя.

Та, може, вітер, трубадур осінній, від поля співом мудрим пропливе

А в серденьку твоєму цвіт весняний, то білий, то рожевий, то червоний, віночком зацвіте.

 Я знаю: мова мамина - свята.

Плив корабель, роздираючи хвилі.

Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба.

Півхлібини, п'ять цибулин та картоплин з десяток поклала мати в торбу подорожню.

Освітлений вогнями, підходить пароплав "Тарас Шевченко".

Тече вода з-під явора яром на долину.

Як хороше жити, мій друже, мій брате, коли тобі йде дев'ятнадцятий рік!

Лебединий ключ понадо мною, як парусами, крилами дзвенить.

Річка Дніпро - одна з найбільших судноплавних річок світу.

Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка.

Я в людей попрошу тільки віри в кожне слово, почуте від мене, в кожний погляд очей моїх сірих, в кожну ласку рук нестудених.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги.

Надвечір хмари опустились нижче.

Людина приходить в життя для щастя.

Серед подвір'їв над колодязями дрімають дерев'яні журавлі.

Тополі навкруги здіймаються, як вежі.

3 голоду та холоду й півень не співає.

Взимку літа не доженеш.

Порожній колос вище над усіх стоїть.

Січень січе та й морозить, ґазда з лісу дрова возить.

На годину опізнився — за рік не доженеш

3 глибокої борозни високий хліб росте.

Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.

В тихому болоті чорти плодяться.

У ворожки лікуватись — без здоров'я остатись.

На словах милості просить, а за халявою ніж носить.

Хитрощами не довго проживеш.

Його й муха крилом вб'є.

Дощі випадали щоденно.

 Цвіли під вікнами мальви.

Боржник весело бере, а сумно

У Хоролі всього доволі.

Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Ми у грозах радісно зростали, щоб у дні ці сонячні прийти.

Між зелено-синіми тополями висвічує водами на сонці мирний і лагідний Серет.

До вечора вони не розмовляли між собою

Подекуди виднілися сірі латки талого снігу.

На пораду вересень покличе всю старшину лісу і степів.

По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні

При дорогах соняшники зацвітають сонячно.

Смугасті таємничі тіні нишком блукали галявиною.

Серед подвір'їв над колодязями дрімають дерев'яні журавлі.

На чужій ниві все ліпша пшениця.

Коли старанно косять, то сіна взимку не просять.

Сій овес у грязь, то будеш князь

Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш.

У всякім подвір'ї є своє повір'я.