ФРАЗЕОЛОГІЯ 2

Клепку загубити, сіяти ворожнечу, краєм вуха чути, з дорогою душею.

Брати бар'єр, з нічийним рахунком, дати сто очок вперед.

Перед самим носом, перейти дорогу, пролити кров, лізти в душу.

Переливати з пустого в порожнє, довга пісня, пускати півня, пекти раків.

Хоч греблю гати, не за горами, дерти горло, давати жару.

Нестися високо вгору, ні в тин ні в ворота, сісти на мілину, терпець урвався.

Теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися, облизня піймати.

Нуль без палички, пальці гризти, підставляти ногу, пороги оббивати.

Запас біди не чинить, з прибутку голова не болить, хліб у дорозі не затяжить, запас їсти не просить.

Раз плюнути, п'яте через десяте, піднімати на ноги, ні слуху ні духу, лиха не оберешся.

Ні в жодному разі.

Ні в зуб ногою.

Ні живий ні мертвий.

Не з доброго десятка.

Не той тепер Миргород.

Сон рябої кобили.

Сон у руку.

Сон морить.

Сонне царство.

Спати без задніх ніг.

Сплять над озером ялинки, як сестрички в сповитку.

Мовчазний, замріяний стоїть зимовий ліс...

У м'якім диханні промінця знов буслик ходить по долині.

Мелашка стояла біля печі ні жива ні мертва.

Люблю я в рідному краю веселі співанки пташині.

Альфа і омега, голос волаючого в пустелі, жити манною небесною.

Закопувати талант у землю, вовк в овечій шкурі, побиття немовлят.

Гарбуза дістати, світ макітриться, не до жартів.

Геркулесові стовпи, дамоклів меч, драконівські закони.

Ідея фікс, синя панчоха, вогонь Прометея.

Закидати гачок, задніх пасти, устромляти пальці в колеса, припирати до стіни.

Замовляти зуби, з вогню та в полум'я, замовити словечко, приховувати правду.

Запустити пазури, засукати рукави, западати в душу, зелена вулиця.

Читати нотацію, гнути спину, зуби гострити, каламутити воду.

Мчати на всіх парусах, брати на буксир, мертвий штиль, кинути якір.

Варитися у власному соку, взяти за роги, висіти на язиці, виссати з пальця.

Збити з пантелику, десята вода на киселі, крига скресла, бити в литаври.

Лити воду на млин, очей у Сірка позичати, руки загребущі, собака на сіні.

Дзвін великий лить, брехні справляти, замилювати очі, напускати туману.

Лити крокодилячі сльози, дати перцю, закрутити гайки, ловити мух.

Не я буду.

Ні туди ні сюди.

Нічого й думати.

Не встигнути й оком змигнути.

Бракує клепки в голові.

Життя вирує.

Жити тин об тин.

На ладан дихає.

Жити чужим хлібом.

Життєве море.

Вхопити шилом патоки, тягар на душі, кермо влади, аж за вухами лящить.

Відрізана скиба, журба сушить, завертати голоблі, сідати в калошу.

З голови до п'ят, вмивати руки, червоний як рак, малий розум.

Берегти як зіницю ока, за царя Панька, горобина ніч, в очах зеленіє.

Авгієві стайні, ахіллесова п'ята, бездонна бочка, гордіїв вузол.

Працювати як мокре горить.

Працювати з холодком.

Працювати не розгинаючи спини.

Прибирати до рук.

Бити байдики.

Пустити на дно, ні пуху ні пора, рятівне коло, удар нижче пояса.

Не ликом шитий, тріщать по всіх швах, білими нитками шитий, як нитка за голкою.

На всіх парусах, насміялася верша з сака, виходити на фінішну пряму, на ловця і звір біжить.

Мертва стойка, на хвості сидить, мчати на всіх парах, хід конем.

Пустити на дно, плести сіті, бути в ударі.

Скреготати зубами, хапати за барки, ходити по струнці, умивати руки.

Улазити в душу, перемовити слово, перти проти рожна, не дати собі ради.

Сльозами горя не здолаєш, плачем лиха не виплачеш, журба сорочки не дасть, не журись, а за діло берись.

Ховатися в кущі, уловлювати зміст, питати долі, набувати слави.

Переходити всі межі, муляти очі, ловити на слові, лихий на язик.

Не зачепити й волоска.

Не спіши поперед батька в пекло.

Ні кола ні двора.

Ні холодно ні жарко.

До пори до часу.

У добрий час.

Час не жде.

Час працює на нас.

Час усе лікує.

Час від часу.

Туманці, немов серпанки, потекли над землею по ярочках і вибалках.

В діброву впала зірка й дише, і сад осінній сон колише.

Кожна гілочка на деревах була біла, наче її обмальовано білою фарбою або обсипано кожну цукровою пудрою.

Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Шевченкове слово.

Тимка любили за дотепність, а головне за те, що був з нього не лише говорун, а й майстер на всі руки.

Утопити в ложці води.

Утрачати терпіння.

Ставати дибки.

У лісі вовки виють, а на печі страшно.

Погнатися за двома зайцями.

Розводити кімнатні рослини.

Розводити риб в акваріумі.

Обдурити когось.

Говорити багато зайвого.

Бути у поганому настрої.

Скреготати зубами, узяти в лещата, упрягатися в роботу, хапатися за соломинку.

Заливатися сльозами, дати волю сльозам, сльози котяться градом, ударитися в сльози.

Чухати потилицю, шумить у вухах, язик заплітається, розтерти на порох.

Прикувати погляд, підводити голос, потупити очі, обминати мовчанкою.

Нюхати порох, милити чуба, місити болото, коптити небо.

Сходити нанівець.

Піти на гачок.

Розбити глек.

Іти своїм шляхом.

Розбивати серце.

Забігати вперед.

Забігати на вогник.

Лишатися за бортом.

Заблукати межи хатою і коморою.

Заблудла вівця.

Вивести з рівноваги.

Вивести на путь праведну.

Вивести з себе.

Вивести на світло денне.

Вивести з ладу.

Очі горять вогнем.

Очі на лоба лізуть.

Очі так і прядуть.

Очей не відведеш.

Очі на мокрому місці.