функціональні стилі

одиниці мови, які мають стилістичне забарвлення;

єдність фонетичних, лексичних, фразеологічних, морфологічних, словотворчих та синтаксичних засобів;

вмотивованість використання мовних засобів в усному мовленні;

вміле використання граматичного вираження думки в усному та писемному мовленні

основні функції мови – спілкування, повідомлення, вплив;

лексичні та орфоепічні ознаки; 

сфера вживання;

мета і спосіб використання у певній ситуації.

епістолярного;

розмовного; 

художнього;

конфесійного.

Успіх чекає тільки того, хто має сильну волю, певний багаж знань, вразливе серце і вміння бачити (З журналу). 

Метрові не спалося і не писалося (Г.Тарасюк).

Неповторну красу Чернівцям надають, як правило, будівлі з декоративними вежами (О.Масан).

Червоною ниткою через усю поему проходить думка про об’єднання руських князів для захисту Батьківщини (З газети).

Поезіям В.Колодія властиве лірико-філософське заглиблення у злободенні проблеми нашого життя (М.Богайчук).

Науковці, побалакавши про фонетичні особливості староукраїнської мови, зупинилися на багатьох спільностях з іншими мовами (З розмови).

Політика експансіїї – це заходи держави, спрямовані на розширення сукупного попиту, які використовуються тоді, коли економіка перебуває у фазі спаду (В.Базилевич).

До суфіксів книжного забарвлення належать ті, які утворюють загальні й абстрактні назви, назви опредмеченої дії (О.Пономарів).

Життя – не «практика без теорії», і тому воно таке яскраве і непередбачуване.

Дуже прикро, що нерідко людей оцінюють «по одежі», не враховуючи їхній внутрішній світ.

Самопізнання повинно тривати упродовж усього життя…

Сумлінність у всьому завжди дає хороший результат.

зазначений в оголошенні, досягли успіхів рідного слова;

спланувати відпустку, підсумувати вивчене, мого зошита;

любий із присутніх, свою автобіографію, приймати участь;

страшні слова, широта кругозору, посієш вчасно.

власне українські та запозичені слова;

стилістично марковані слова та неологізми;

загальновживані та стилістично марковані слова;

історизми, архаїзми.

уста, шолом, управа, зіронька;

причепуритися, ректи, обрій, путня;

десниця, перст, письмовець, возсіяти;

кошовий, земство, бунчук, жаровня.

І рухається день, як верств одвічний здвиг (М.Бажан).

Там серце моє вознеслося в сліпучі верхів’я небес (Д.Павличко).

Є люди, що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами, чи й зовсім пустодухами називаю (О.Гончар).

І влягаються думи золотими томами, золоте німе захоплення, золота стеблина відданості (І.Драч).

електродоїння, прогресивка, спонсор, надія, жага;

добривечір, артіль, атрамент, любий, марево;

реготати, лупцювати, репетувати, злиняти;

фіранка, мастак, гультяй, танцювати, плентатися.

Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритися (Леся Українка).

І чим вище сягає срібноголосий співун, тим барвистіша дзвенить над землею мелодія (К.Наріжний).

Він був сином мужика і став велетнем у царстві духа (І.Франко).

А на полонині чи в бутині велика люлька гріє руки верховинцеві, а добре слово – душу (С.Пушик).