Григір Тютюнник. "Біла мара" (2 частина)

В самій гущавині лісу.

Одразу за селом

Біля озера

Почав пильно придивлятися

Дуже темна ніч

Здивувався

Зробив щось дуже швидко (моментально), не вагаючись, не задумуючись.

Надворі стало холодно.

Вдарив мороз.

Арсен наступив на мурашник і комахи полізли по спині.

Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно.

Так кажуть про немолоду людину.

Так кажуть про людину, яка взута у старі чоботи.

Так кажуть про молоду, спритну людину.

Став, як вкопаний.

Побіг до села раз по раз озираючись.

Шмигнув у кущі

Опудало

Туман

Привид

Їжачок

Вихватив гвинтівку.

Виламав довгого прута.

Наставив вудки перед себе.

Знайшов на дорозі каменюку.

То була стара газета проткнута в кількох місцях гострими голками.

На гніздо собі тягнеш, чищо?

Яка ж теперечки риболовля, як оно вже сонце з-за пруга вихопилося...

Гарний кльов, як вода прибуде

Тим часом на дворі геть сонце встало.