Контрольна робота №1

Прочитай уважно текст і дай відповідь на 10 запитань.

Джерельце

           Пішли якось дідусь з онуком по гриби. Довго блукали поки назбирали повні козубні. З повними козубнями важкувато, і день якраз видався спекотливий, душний. Вирішили відпочити.

        Саме, як на згад, і весела галявинка з березняку вигулькнула. Трава на ній зелена , свіжа, а в траві вітерець з сонячним зайчиком у квача бавляться.

- Як гарно! – зрадів онук. – Дідусю, давай тут перепочинемо! Он і дерево лежить.

        Сіли на вивертень. Дідусь дістав окраєць хліба, розламав навпіл.

- Ах, до хлібця та ще б ковток водиці, - зітхнув дідусь.

- Ой, дідусю, тут хтось є! – прошепотів онук.

Прислухались.

- А й справді, внучку, ніби вода дзюрчить. Ану поглянь кругом. Ти гострозорий, може, і знайдеш.

        Подивився хлопчик навкруг. Бачить, під кущем, з-під моховитого каміння, вода сочиться.

        Тільки викопав він один камінець, - звідти як лине струминка! Та холодна, чиста!

        «Джерело , криничка, сонячна водичка!» - заспівав радісно хлопчик.

        Напились вони досхочу, а дідусь і каже:

- Давай, внучку, зробимо так, щоб усім було приємно пити з джерельця.

        Знайшли вони суху гілку, вистругав з неї дідусь жолобок і приєднав до струминки. Зробив кухлик з березової кори – кожний тепер нап'ється з джерельця.

        Оглянули свою роботу – до ладу вийшло.

        Напились ще на прощання і пішли додому.

Тільки їх не стало видно, як вискочив на галявину Заєць. Так і завмер від здивування.

- Ох ти, звідки тут джерельце взялося?

І закричав захоплено на весь ліс:

- Ого-го! Я знайшов джерельце! Я знайшов джерельце!

        Голодний вовк почув, як Заєць кричав, думає: «Цікаво, чого це Зайчисько так радіє? Піду подивлюсь».

        А у вовка, як завжди, нікудишні справи. Усі від нього ховаються, усі тікають. А ще, як на зло,собаки всю шкуру порвали, ледве ноги виніс.

        Приплентався вовк на галявину, побачив джерельце.

- Хоч води нап'юся з голоду, і то легше.

Ковтнув раз, другий, третій.

- Та ж хороша джерельна водичка! – крякнув. – Це добре, що я джерельце знайшов, а то хоч пропадай.

        Напився вовк, що вже і дихати ніяк. Побіг геть.

        Продирається вовк крізь хащі, назустріч ведмідь тупає, з малинника вертається. Мишко боки потирає, очі задоволено мружить,так наївся малини. Питає:

- Гей, Вовчище, не знаєш, де тут можна води напитися?

- Іди прямо, там на галявині джерельце б'є. Я знайшов.

Заспішив ведмідь. Припав до джерельця – відірватися не може.

- Щастя яке! – радіє. – Не щодня таке чудо зустрінеш!

Прийшли знову якось у ліс дідусь з онуком, дивляться: біля джерельця слідів різних – видимо-невидимо.

- Дивись, онучку,скільки друзів у маленького джерельця, - посміхнувся дідусь. – І всіх джерельце радує. 

1. Визнач жанр прочитаного твору

2. На що натрапили дідусь з онуком в лісі на зеленій галявині?

3. Що зробили дідусь з онуком із джерельцем?

4.Якими словами найточніше виражена основна думка твору?

5.Установи відповідність між словом і його лексичним значенням:

видимо-невидимо             

6 .Установи відповідність між словом і його лексичним значенням:

нікудишні справи             

7. Дідусь зробив кухлик з ...

8. Хто прибіг до джерела попити водички?

9. Хто із звірів сказав: "Хоч води нап'юся з голоду, і то легше"

10. Твір називається :