Перевірка мовної теми: "Відомості із синтаксису й пунктуації" (1 частина)

 прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч

високо в горах, зелений килим, за хатою

зошит і книжка, комп'ютерні ігри, іду швидко

падає сніг, холодна роса, живу далеко

З-поміж хмар переблискує місяць

На незабудці бринів рудий джмелик.

В'їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні.

Дерева в лісі нагинало до самої землі.

Вітер листям вкриває холодну землю.

Хмарки сльози гублять.

Нам життя дарує нові зустрічі.

Діти матерям цілують руки.

Мороз уночі намалював квіти на холодному склі.

Пролетіли гуси над долиною, над калиною.

Вітер з моря розносив прохолоду.

Дітям подарували книжки й фотоальбоми.

Теплом дихала земля.

У гаю весело щебетали пташки.

Запам'ятав дідусеві слова.

Земля дала мені крила.

Засинає місто після праці під нічною ковдрою.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли 

    голівки лілей.

Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт.

Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Сміються в сонці золотому річки і села, і поля.

Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілля­ках.

Здрастуй, моя прадідівська хато.

Теплом дихала земля.

Запам'ятав свої слова.

Земля дала мені крила.

У гаю весело щебетали пташки.

Шумлять столітні дуби, тихо шепоче очерет навколо рукотвор­ного ставка.

І досі тут ростуть ровесники парку: дуб звичайний та червоний, 

  тюльпанове дерево, модрина польська.

За легендою, колись давно в село прийшов бідний чоловік, і по­просив у 

   заможного господаря хліба.

Майже три десятки великих, середніх і зовсім малих озер роз­кинулися на 

   просторах Волинського краю.