Контрольна робота

а) річка, струмок, жерти

б) артерія, плентатися, манюсінький;

в) діваха, реготуха, лементував;

г) плентатися, річка, аршин.

а) дорогий, одинокий, коріння;

б)  книжечка, йти, добрий;

в) сигнал, високий, переслідували;

г) шкандибати, малесенький, плестися.

а) пальто, мюслі, колібрі, метро;

б) пончо, шосе, Надія Коваленко, знання;

в) Євген Червоненко, парі, шосе, тонна

г) Оксана Білозір, лібрето, журі, турне, меню.

а) дебати лапки веселощі;

б) барви роковини ножиці;

в) хрестини окуляри байдужість;

г) танці сутінки прикрощі.

а) жах, Вітер, сором, клен;

б) гайок, Тернопіль, метр, суфікс;

в) центнер, чемпіонат, син, біль;

г) термін (слово), талон, сюжет, розпач.

а) зобов’язання, плем’я, лошатко, село;

б) вим’я,село, тім’я, ім’я, курча;

в) гусенятко, ослятко, весілля, лоша;

г) внучатко, собаченя, теля, затишшя.

а) середній;

б) чоловічий;

в) жіночий.

а) середній;

б) чоловічий;

в) жіночий.

а) жіночий;

б) чоловічий;

в) середній.

а) жіночий;

б) чоловічий;

в) середній.

а) Зеленого Гаю, Паміру, Кривого Рогу;

б) Тибету, Синаю, Дінця, Кельну;

в)  Парижа, Харкова, Кривого Рогу, Дністра

г) Дністра, Паміру, Харкова ,Дінця.

а) надія, Ілля, сповіщення, народження;

б) кошеня, ім’я, зілля, суддя;

в) поле, батько, томат, нежить;

г) жовч, нехворощ, верф, степ.

а) світлий, тривалий, старий, жвавий;

б) гарний, далекий, салатовий, грубий;

в) хворий, юний, веселий, темний;

г) злий, квадратний, білий, сумний.

а) м’який, олійний, кремовий, сталевий;

б) старий, ледачий, надважливий, залежний;

в) розумний, корисний, привабливий, тонкий;

г) сильний, срібний, голодний, широкий.

а) щонайякісніший, найбільш зручний, прогресивний, салатовіший;

б) самий низький, кращий, глибший, найбільш вдалий;

в) рідніший, більш обережний, найбільш зручний, найменш активний;

г) вищий, більш теплий, щонайменший, надважливіший;

а) головний, милий, батьківський, бузковий;

б) хімічний, жовтий, оригінальний, добрий;

в) здоровенний, русявий, гнідий, живий;

г) основний, важкий, серйозний, міцний.

 а) найвидатніший, уважніший, менш приємний, потворніший;

б) найближчий, самий тяжчий, більший, менш активний;

в)  найголовніший, яскравіший, щонайближчий, найбільш детальний;

г) найменший, кращий, дорожчий, щонайдальший.

а) найзрозуміліший, більш доступний, дешевший, більш важкий;

б) довший, найвеселіший, щонайкращий, приємніший;

в) глибший, залізніший, менш щирий, найвідвертіший;

г) найважливіший, менш зручний, самий легкий, більш широкий.

а) вужчий, більш позитивний, більш темніший, відвертіший;

б) довший, найбільш короткий, уважніший, біліший;

в) стриманіший, більш гарний, довжелезніший, дужчий;

г) видатніший, найсмішніший, менший, більш вихований.

а) не/маю, не/мовля, не/прочитана книга, не/багато;

б)не/великий, а малий, не/любити, не/прочитана мною книга, не/треба;

в) не/швидко, не/знати, не/вгамовний, не/добре;

г) не/читати, не/дочувати, не/друг, не/ясний.

а) казна/який, будь/що, іди/бо, іди/ж/бо;

б) все/таки, неси/но, як/от, який/небудь;

в) якось/то, читай/но, хтозна/чий, аби/який;

г) де/який, хто/сь, все/ж/таки, яким/би/то.

а) іменники, що позначають продукт праці або її результат, пишуться із суфіксом -ив-;

б) тільки в іменнику марево пишемо суфікс -ев-;

в) суфікс -ов- незалежно від наголосу вживається у прикметниках, які мають перед цим суфіксом твердий приголосний;

г) чоловічі імена по батькові утворюються тільки за допомогою суфікса -ович-.

а) у прикметниках груш...вий, палац...вий пишеться суфікс -ев-;

б) у жіночих іменах по батькові, утворених від імен Сергій, Юрій, пишеться суфікс -івнв;

в) у прикметниках кварц...вий, вітр...вий пишеться суфікс -ов-;

г) у чоловічих іменах по батькові, утворених від імен Лука, Ілля, Ігор, пишеться суфікс -ич-.

а) мереж...во, стеж...чка, сон...чко, серед...на;

б) мороз...во, картопл...ння, нос...чок, вул...чка;

в) прагн...ння, кош...чок, квасол...ння, печ...во;

г) глиб...на, буряч...ння, нас...ння, мар...во.

а) віч/на/віч, все/таки, на/гора, по/твоєму;

б) ледве/ледве, де/не/де, без/вісти, в/літку;

в) казна/де, з/діда/прадіда, рік/у/рік, мимо/хіть;

г) кінець/кінцем, по/київськи, сам/на/сам, як/таки.

а)   Ліс ще дрімає в передранішній тиші.

б)  Глянь кругом себе — рай найкращий.

в)  Ніде щиріше не співають, як на війні.

г) Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.

а) зал  на/багато  читачів; збільшити  на/багато  місць;

б) повертатися з роботи  до/дому ; підійти до/дому батька;

в) повторювати вірш  в/голос ; заслухатися в/голос Олени;

г) подарувати  на/пам’ять  фото; покладатися на/пам’ять.

а)  Удосвіта дві хмароньки зустрілися  в/горі .

б) Поїхали спочатку  в/перше  село, потім — далі.

в) З/верху  гори відкривається чудовий краєвид.

г)  Вони  в/двох  хутенько піднялися на гору.

а) не/сьогодні-завтра, не/вгаваючи, ще не/достиглий плід, не/досить;

б) не/зчутися, не/бавлячи, не/роблячи, не/гарний;

в) не/славити, не/дорід, не/хотіти, не/могти;

г) не/достиглий плід, не/доля, не/густий, не/бовид.

а) ні один, ні в якому разі, нікогісінько, ніколи;

б) ні на трошки, немає, ненависть, нещирий;

в) ні чичирк, нікчемний, ні чия, ні сюди ні туди;

г) недооцінка, нестямитись, не купивши, ні в якому.

а) не/зводячи очей, не/потрібно дякувати, не/захищений від вітру; не/дорого, а дешево;

б) не/часто, не/забаром, не/довірливо, не/закінчений вчасно;

в) не/безпека, не скошена трава; не/боязкий, а хоробрий;

г) не/знаючи броду, не/вивчені ще проблеми; не/зчувся, як заснув.

а) ні/на/йоту, ні/чому, ні/коли, ні/в/року;

б) ні/куди, ні/телень, ні/по/чому, ні/чийний;

в) ні/чогісінько, ні/в/сих ні/в/тих, ні/в/яку душу, ні/трохи;

г) ні/ні, ні/трошки, ні/звідкіля, ні/один.

а) виступити на захист;

б) спілкуватися на суржику;

в) надіслати на адресу;

г) відгукнутися на запит.

а) отримати по адресу;

б) на протязі кварталу;

в) перекладати чеською;

г) конспект по хімії.

а) І знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора.

б) Іванку, голубчику, чого-бо ти плачеш?

в) Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

г) Отаке то на сім світі роблягь людям люди.

а) «Що ж то за краса!» — шепотять дівчата.

б) Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.

в) О, якби-то листя, листя не жовтіло…

г) А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.

а) Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

б) Наша пісня — то/ж душа народу, його сила і могуть.

в) Повідомили  про/те, що зустріч відбудеться завтра.

г) Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.

а) Щей для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.

б) І все-таки нелегко буть собою!

в) Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій!

г) Шастя не шукають, а таки здобувають.

а) На те й лихо, щоб з тим лихом битись.

б) Отакето на сім світі роблять людям люди.

в) Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

г) Степаночку, голубчику, чого бо ти плачеш?

а) А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.

б) А серце таки рветься до кращого життя.

в) Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.

г) «Що ж то за краса!» — шепотять дівчата

а) 4

б) 7

в) 5

г)13

а) Казати правду треба вчасно і невчасно.

б) Небо червоніло й жовтіло, ніби облите золотом, облите жаром.

в) На сонці ясени горять, спадають ягоди з шовковиць.

г) Дивлюсь я на небо та й думку гадаю

а) сидіти — сижу;

б) дати — дам;

в) малювати — малюю;

г) мити — мию.

а) Могутні дуби стоять замислившись.

б) Білий димок здіймається догори хвилюючись.

в) Мене там мати повивала і повиваючи співала

г) А експрес летів і летів поспішаючи.

а) Не мовчи, коли гордо пишаючись, велегласно брехня гомонить.

б)Ти не молися мовою чужою, бо, на колінах стоячи, умреш.

в) Передаючись з уст в уста, і, закріплюючись у текстах, мова єднає покоління.

г) І стане рідна Україна усі, здолавши бурі злі, нам добрим раєм на землі.

а) Він не стогнав, він умирав стоячи і не знав, що так умирають у легендах.

б) Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть.

в) Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку.

г) З Ташані густою хвилею котилася пара, затоплюючи троянівську долину.

а) Прощався з літом я, блукаючи лугами.

б) Ледь чутно курликаючи, летіли журавлі.

в) Блискавиці шматували небо, розколюючи хмари.

г) Зламавши кригу, річкою залило всю заплаву.

а) Нагріта за день весняним сонцем, чорнорілля дихала парою.

б) Розбуджені громом, умиті дощами, хлібороби оглядали поля.

в) Під насупленими волохатими бровами дідуся запали розумні сірі очі.

г) Ожила земля, скупана в молочних випарах ранкових туманів.