ФРАЗЕОЛОГІЯ 1

Хотіти їсти, швидко втекти, говорити навмисне, уважно дивитися.

Дотепний чоловік, покірна людина, балакуча жінка, вродлива дівчинка.

Пропустити повз вуха, писана красуня, кипіти від злості, хапати дрижаки.

Надокучати товаришеві, дорога річ, повісити пальто, кипить вода.

Гнути залізо, піймати рибу, дбайливо доглядати, зазнати поразки.

Зачепити за живе, зривати маску, розплющити очі, перемивати кісточки.

Очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером написати, хоч з лиця воду пий, писана красуня.

Брати на себе, укривати ганьбою, врізати дуба, допікати до живого.

Обливати брудом, гав ловити, розкривати рота, собаку з'їсти.

Пекти раків, пасти задніх, зуб на зуб не попадає, правити теревені.

Стояти на власних ногах.

Стояти на краю безодні.

Сидіти склавши руки.

Бігти стрімголов.

Скрутити собі в'язи.

Тримати в пазурах    

Тримати в серці.   

Тримати в тіні.

Тримати [Господа] Бога за бороду.    

Тримати в полі зору.

Править хтось малим човенцем, Стиха весла підіймає. І здається, що з весельця Щире золото Спадає.

Дорога довга. Чагарі, долини, на небі палкому ніде ні хмарини, ми йдемо, спочинку ні хвилини.

Та що се ти мені байки плетеш, На глум здіймаєш чи смієшся в вічі?

З вітром весняним сосна розмовляла, Вічно зелена сосна. Там я ходила, все вислухала, Що говорила вона.

«Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже нема... Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?»

Тримати носа за вітром. 

Ховатися за чужу спину. 

Ховати очі.  

Із  шкури лізти.   

Очей не відірвати.

Читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому.

Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, чужа праця.

Нерозбірливо говорити, засипати вугілля, брати воду, говорити правду.

Читати по очах, пекти раків, з відкритим серцем, западати в душу.

Зелений лист, гнути гілку, крутити гайку, набити лопату.

Без вогню пекти, байки правити, багато брати на себе, зронити сльозу.

Теревені правити, оповідати сон рябої кобили, боби розводити, плести сухого дуба.

Зробити хибний крок, зривати завісу, зорі знімати з неба, обіцяти золоті гори.

Міряти лозиною, наклеювати ярлики, на ногах не стояти, передбачити події.

Памороки забивати, палиця плаче, проковтнути пілюлю, приший кобилі хвіст.

Близький світ.

Ближче до діла.

Близенько видати, але далеко стрибати.

Близько лікоть, але не вкусиш.

Більше, ніж ока в лобі.

Кішці смішки, а мишці слізки.

Черв'ячок точить.

Зав'яз пазурець, і пташці кінець.

Пробігла чорна кішка.

Кожна пташка своєї пісні співає.

Ви не знаєте, що я гадаю, як сиджу я мовчазна, бліда.

Два брати жили на світі, був один із них працьовитий, другий — ледачий дуже.

Нудьгу наче вітром здуло.

Занесло, замело, завіяло І дороги мої, і мости.

Весна зіткала вчора гобелен у лузі — з трав, із квітів, з верболозів.

Головою лягти; на голову вищий.

Чуб дарма, як голови нема; пропав кінь, і вузду кинь.

Покласти голову; проторохтіти голову.

Голова тріщить; голова іде обертом.

Головою важити; голова як решето.

Брати тайм-аут, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах.

Бити байдики, клеїти дурня, ликом шитий, легкий хліб.

Іти на дно, твердий горіх, посадити на міль, повернути голоблі.

Ганяти як солоного зайця, на ловця і звір біжить, як загнаний звір, стріляна птиця.

Мати олію а голові, летіти з усіх ніг, гнути спину, обвести круг пальця.

Грати очима, бити чоботи, точити ляси, душа в душу.

Грати мовчанку, ні пари з вуст, тримати язик за зубами, мов у рот води набрав.

Рукою подати, сидіти в печінках, грати на нервах, легкий хліб.

Пасти задніх, байдики бити, грати першу скрипку, від серця відлягло.

Викинути з голови, гав ловити, кров з молоком, впасти духом.

Бити ключем.

Працювати як мокре горить.

Працювати не розгинаючи спини.

Бити по кишені.

Бити себе в груди.

Жити єдиним хлібом.

Жити не журитися.

Жити одним днем.

Жити своїм розумом.

Жити не хлібом єдиним.

Не буває нині такого дня, щоб не йшли люди на Тарасову гору, не клали на його могилу свіжих квітів, не вклонялися його прахові.

Я українець. Щедро ми для друзів одкриваєм душу, гостинно стелим килими.

Будуть січні, будуть лютні, буде хата в рушниках.

Голосно затріщала крига на річці.

За Збручем та Дністром народ в нас — один, одна наша земля — Україна.

Ніг під собою не відчувати.

Ні гроша немає за душею.

Ніде й оком зачепитися.

Ні назад ні вперед.

Ні за понюх табаку.

Дати дьору, показувати зуби, не складаючи рук, малювати темними фарбами.

Ляпати язиком, брати за горло, загвинчувати гайки, заздрощі хапають.

Увірвалася вудка, ловити окунів, клювати на живця, змотувати вудки.

Бути під каблуком, прокладати дорогу, приший кобилі хвіст, серце співає.

Язиком не поверне, шукати вчорашнього дня. шкірити зуби, працювати у поті чола.

Носа не показувати, нема живої душі, за тридев'ять земель.

Зганяти з світу, вішати собак, з легкої руки.

Ворожити на бобах, вити вовком, дати звістку про себе.

Повісити носа, стерти з лиця землі, уродитися в сорочці.

Живіт присох до спини, крихти в роті не було, ріски в рот не брати.

Рвати і метати.

Рвати на шматки.

Ревно любити.

Реготи справляти.

Ремствуй сам на себе.

Роззявити рота.

Копилити губи.

Розв'язати язика.

Не сходити з уст.

Мовити до діла.

Зими не було, й знову було мокро і осінньо.

Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.

Другий робить усе тишком-нишком, що й комар носа не підточить.

По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі.

А журавлі летять собі на той бік ключами.

Спіймати ляпаса.

Спіймати на гарячому.

Спіймати жар-птицю.

Піймати на вудочку.

Піймати облизня.