Контрольна робота. Складне речення. Пряма мова. Діалог.

 частина художнього тексту

точно відтворене висловлювання певної особи

чуже мовлення, передане дослівно, без змін

з маленької букви і беруть у дужки

 з великої літери і беруть з обох боків у лапки

з маленької букви і без лапок

словами автора

 власними словами

 реплікою

двокрапку

тире

 кому

перед прямою мовою

 усередині прямої мови;

після прямої мови;

Учителька наказала щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку

Лисиця запитала в борсука Скільки ти знаєш хитрощів

Мама думала що син занепокоїться стривожиться

 А: "П?"

А: "П".

 "П?" - а.

знак оклику

знак питання

кома

Підняв дід камінь з землі й каже: "Візьми цей камінь".

 Мудра дівчина сказала: " Відгадаю й цю загадку".

"Ходімо далі", - мовив чоловік.

Дитина спитала у батька, чому у нього сумні очі.

Як хліб на столі, не болить голова тихо сказала бабуся.

Мама попросила сина, щоб допоміг скопати грядку.

На особу, до якої звертаються

на час, коли відбувається розмова

кому вона належить

Лис подумав, що:" Сьогодні пора для полювання".

Звірі зраділи: "Так ти будеш нашим царем?"

"От і добрий цар" - вигукували звірі!

" Так дітоньки", сказав Лис Микита.

 – І що ти майструєш? спитав татко.

Татко всміхнувся “Хочеш, допоможу?”.

 – Я, татку, хочу змайструвати шпаківню.

– Дякую, буду дуже радий! – вигукнув Макар.

слова одного з учасників діалогу

слова, які вказують, кому належить пряма мова

граматична основа речення

речення з одним головним членом

тире

двокрапка

крапка

ніякого

"Ха-ха, Машка!", – засміялася Наталочка.

От як повилазили старости з-за столу, дівка до їх та й питає: "Скажіть же мені, що ви за люди і звідкіль родом?".

Він сказав: "Прошу... намалюй мені баранця".

Запам’ятайте вислів Дмитра Білоуса: "Мова - це пісня душі, покладена на слова".

пишеться з нового рядка

пишеться у дужках

 пишеться у лапках

пишеться з нового рядка у лапках

А. слово, що вживається жителями певної території;

Б. різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;

 В. чиясь мова, передана від імені автора у формі складного речення.

Г. слова, які називають того, до кого звергаємось із мовленням.

а) Я іграшки сховала

І тихо їм сказала:

— У ящику тепленько,

Ви спить, мої маленькі,

А я книжки складу —

До школи вже іду.

В. Кленц

Школа

Наче вулик, наша школа.

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти,

Та — лиш дзвоник задзвенить —

Стане тихо, ніби в квіти

Поховались бджоли вмить.

Д. Павличко

в) Татків помічник

Мишко Данькові каже:

— Слухай-но,

Давай сьогодні підемо в кіно!

— Не клич мене сьогодні ти,

Я мушу таткові допомогти.

— А що йому ти будеш помагати?

— Мої уроки готувати.

С. Воскрекасенко

а) Не записано всі репліки з нового рядка.

б) Не поставлено тире перед репліками.

в) Нема розділових знаків у репліках.

а) - Ганно Іванівно! Мені потрібна книжка!

  - Яка саме?

  - Джанні Родарі " Пригоди Цибуліно ".

  - Зараз принесу. Зачекай.

  - Добре.

  - Ось, твоя книжка. Візьми!

  - Я поверну!

  - Сподіваюся на це!

б) Добридень, Ганно Іванівно!

  Добридень, Катрусю!

  Скажіть, будь ласка, у Вас є книжка Джанні Родарі

" Пригоди Цибуліно " ?

  Звичайно, є. Зараз принесу. Зачекай хвилиночку.

  Добре, я почекаю.

  Ось, твоя книжка. Візьми, будь ласка!

  Дякую! До побачення, Ганно Іванівно!

  До побачення, Катрусю! На все добре!

в) - Добридень, Ганно Іванівно!

  - Добридень, Катрусю!

  - Скажіть, будь ласка, у Вас є книжка Джанні Родарі

" Пригоди Цибуліно " ?

  - Звичайно, є. Зараз принесу. Зачекай хвилиночку.

  - Добре, я почекаю.

  - Ось, твоя книжка. Візьми, будь ласка!

  - Дякую! До побачення, Ганно Іванівно!

  - До побачення, Катрусю! На все добре!

 Усе спить- і небо, і зорі безсилі.

У ставок запустили : карпа, окуня, лина.

Будинки, сади, люди- усе мліє від літньої спеки.

Зуби руйнуються від розкушування кісточок : слив, вишень.

Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля, і вони вкрилися пахучою парою.

Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смачну рибу.

Знов весна настане, і квітки барвисті принесуть хвилини щастя і тепла.

Ось уперіщив дощ і зашумів над полями, над пасікою.

 чайки на траві, на тарелях латать

 горять на тарелях

на зеленій траві, білі свічі

 чайки сидять, свічі горять

Прийшла весна, шумить Десна та хвилі розганяє.

Наталчин дідусь Гордій змайстрував човен і частенько влітку катав на ньому онуку.

 Мене водило в безвісті життя, та я вертався на свої пороги.

Ось налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена.

У бур’янах блукає літо, картопля квола там росте.

Їй шелестить щось яблуня крислата, на вітрі ясен за двором шумить.

Біля саду росте велика липа, на якій змостили собі гніздо лелеки.

 Струмок дзюрчить, і роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.

Вітер з моря море розгойдав, хвилями здійнялися простори.

Вільний і щасливий степ розлігся довкруг, а високо в небі літає

самотній шуліка.

 Із-за тину привітно виглядає соняшник, а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан.

Пройшли перші травневі дощі і розгорнулося, листя київських каштанів.

Місяць в травах росяних купався, по степу світилась ковила.

Учені виявили, що в далекому минулому територію нашої країни покривав лід.

Настане літо жовтий цвіт укриє липу до вершини.

Дівчина біжить бо хлопець її шукає.

Туман над лугом колихався кричали у гаю сичі.

Весна ледачого не любить і не жаліє вона голубить проворного та завзятого.