Контрольна робота. Складне речення

 Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі.

Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

 Мені відкрилась істина печальна: життя зникає як ріка Почайна.

 Вечорами ховалася Марія від людей і розливала безліч дівочих сліз.

І жмуриться вікнами наша хатина, і шепче задумливий сад.

 Національна своєрідність зближує нації, а не роз'єднує їх.

Мені потрібне слово а не слава.

 На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.

так що настрій зіпсувався на цілий день

але погода посприяла нам і цього разу;

й обговорювати можливі перешкоди;

передчуваючи серйозні ускладнення.

Ураз струснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Хай наше слово не вмирає і наша слава хай живе!

Над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий деревій.

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

 Заснули доли і полонина і тиші спить.

  Тепло було і вишні цвіли рясно

Закінчилися жнива і хмари розійшлися

Липневий день мандрує пішки казки нашіптує малечі.

Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть 

Не видно і самого океану з височини, а тільки гори хмар, то снігових, то сивих, то блакитних… 

Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти 

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

 Злий вітер, що натхненням людський розпач шарпав вже тихне.

Відомі також випадки отруєння людей через те, що вони вживали настої з конвалії.

Куцевол почвалав до свого бульдозера, і щоб не гайнувати час, погнав його вперед.

Якщо сьогодні я прийду до неї: вона мене в Александрію візьме 

Той ліс,що я дитиною садив.

І все росте в душі моїй надія, що доля усміхнеться ще мені.

Мій час пливе так тихо, як по ставку пливе листок сухий.

Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищали.

Зелена вода спалахнула тисячами золотих іскринок у ту мить, коли сонце вийшло в зеніт

Бліде небо миготить зірками до блакиті, що оповила степову далечінь.

 Микола пригадав той сон,що колись снився йому

Люди зазвичай хочуть того,що їм подобається

 пролунав дзвоник на урок.

 навколо запанувала дзвінка тиша.

усе навколо принишкло.

А Вже й ніч землю обіймає зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах.

Була б охота знайдеться робота 

З високих круч луна орлиний клекіт лиш тихі води все стоять мовчазно 

Я відчував пахне м’ятою