Контрольна робота "Пунктуаційна норма"

Грати словом долею грати.

Душа не свита не одягнеш другу

Щастя це трикутник а в нім три боки віра надія любов

Найбільш гірка отрута нашого морального буття безнадійність

Поведінка дзеркало у якому кожен показує своє обличчя. 

Ти мій жорстокий лиходій мій дикий поклик цілоденний. 

Я художник що малює добро любов і радість. 

Твої вірші думок великий злиток.

А зачарована Десна безмежно гарна як весна.

Кров не вода а серце не камінь.

Ти знаєш що ти людина? 

Ти зважай на поклик серця ніжний друже! 

Ти не знаєш чому так зробилося гарно відразу?

Ти граєш і не музику а ніч обвітрену століттями розлуки.

Радій же... До останку пий життя людського пінистий напій.

Не губіться прошу вас у морі людському!

Слово честі мамо й тату буду менших доглядати!

Колись-колись Крим як відомо звався Таврія.

Здається ж люди все у них людське але душа ще з дерева не злізла.

Веселi дотепнi люди дуже по-моєму потрiбнi для життя потрiбнiшi за серйозних поважних i суворих.

Любов до книжки виявляється й у тому що з шостого класу Франко збирав свою бібліотеку

Сумління людське виявляється подібне до вулика його теж можна розтривожити.

За східним звичаєм гості не сміють відмовлятися від подарунків бо то була б господарям образа.

Чисте небо не налягало на гори а навпаки своєю високою легкою синявою довершувало гармонійно доповнювало їх. 

Я не зважив на годинник і виявляється потрапив на кінцевий етап цієї події. 

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі.

Усюди і на вулицях і круг стадіону й обабіч дороги до заводу росли молоді осокори клени й каштани.

Родина школа церква телебачення література усі повинні підкреслювати користь для себе й для загалу суворого дотримання законів.

Три головні завдання є в українського народу досягнення правдивого й сталого щастя посилення єдності захист зовнішніх кордонів.

Річка трава дерева птахи люди усе навколо сповнене весняної пружної нестримної сили.

Вічність це симфонія складена верховіттями наших душ.

Душа це битий шлях на невідомих дійсності полях. 

Клятви дані в бурю забуваються в тиху погоду.

Камінь кинутий другом б’є болючіше.

Ноша зручно взята половина ноші.

Дивлячись на людей усміхався й мій батько великий добрий чоловік.

І пісня сонячна душа народу злетіла в небо плавна і дзвінка.

Зупини її мить високу для моїх молитовних долонь.

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Вони старі майстри-віртуози були схожі один на одного наче брати-близнюки.

Лінивий спить сидячи а робить лежачи.

Дзижчать параболи епох і догорівши догасають.

Акорди бабиного літа зітхнувши падають в траву.

Відпочивши туристи йдуть до Яблуневого перевалу. 

Курличучи із вирію летять ключі.

Старі верби стоять похнюпившись. 

Кіт наближається до нас крадучись. 

По печері ми пересувалися згорбившись. 

Лелека покружлявши опускається на граб. 

Не читайте лежачи.

Не уникнете відповідальності завтра ухиляючись від неї сьогодні. 

Ваш час обмежений не витрачайте його живучи чужим життям.

Роса починає спадати лише відчувши дотик сонячного проміння. 

Беручи від природи все чи можна чекати милості від неї? 

Виховуючи свою дитину ти виховуєш себе.

обставиною

додатком

означенням

присудком

а потім небеса потемнішали

вітер повільно стишувався

якого так довго чекали діти

і запрошував на гірку дітвору

одягаючи дерева в пишні шати

  Почервонів як рак.

Його викликали до суду як свідка.

Довженко як режисер відомий у всьому світі.

  Вона була бліда і перелякана як полотно

Люди як люди.

 1 а, 2 б, 3 в, 4 г

  1 б, 2 а, 3 г, 4 в

 1 в, 2 г, 3 а, 4 б

1 в, 2 г, 3 б, 4 а

 Лози, кручі, ліс - усе блищить і сяє на вранішньому сонці.

  І барвінком, і рутою, і рястом - квітчає весна землю, мов дівчину в зеленім гаї.

Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні й тополі.

  Усе: і дорога, і гори, і стежка, і круча над Россю - поменшало і звузилося.

їхній друг та помічник

осліплений яскравим сонцем

чекаючи вчителя

 і очікує на учителя

Ми побачили Марію, яка читала книжку.

 На столі стоять квіти, які мені подарували друзі.

  Вражають білки, які легко перелітають з гілки на гілку.

Я запам'ятав дівчину, яка грала на арфі.