Контрольна робота з теми "Пунктуаційна норма"

Рідний батько це найвища святиня у світі.

Я провісник сонця.

Вік прожити не поле перейти.

Поезія це завжди неповторність.

Ліс, річка, озеро, поле все йому знайоме і рідне до болю.

Обманювало воно його раніше обманює і тепер.

Хлопцеві здавалось що тут усе його і нестримний розмах пташиного крила і відголосок соловейкового співу.

Постійно кидаєшся у тіні у місячні стовпи а кроки стихають чи озиваються збоку.

Орел шугав над моєю головою і я пильно спостерігав за ним.

Дощ пройшов і місто зеленіє.

Туман закрив веселі гори і місяць за хмари закотивсь.

Русий вечір пахне любистком і квіти лащаться до ніг.

Мамі здається що я її обманюю.

Хлопець видно спав бо не ворушився.

Вода відстоялася і стала прозорою, що видно було піщинки.

У полі видно було широкий шлях.

Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь.

Коли до тебе прилечу, засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг.

Приємно було згадувати все що зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло інших людей.

Дикі гуси зчиняють таке гелготання, що, почувши його, не можеш витіснити із серця смутку.

Старий присувається до вікна, зазира всередину й бачить у хаті за столом сидять гості.

Що за літо заробить Мотря те за зиму і проживуть.

Вона їм не дорога їм дорогі грунти та обори.

В хаті грека пахло часником та смаженими ковбасами густий пах ладану не міг подолати ті запахи.

Зжаті стебла господиня клала навхрест і вони лежали до закінчення жнив.

За татарським бродом народжується місяць, а коло козацької могили висікається старий вітряк.

Куди в селі сходяться всі стежки і де можна почути всі но¬вини, найнеймовірніші чутки?

Скоро пройдеться березень з підсніжником на шапці над бродом і під його ходою вибухнуть криги.

Річка широка та глибока а вода в ній синя та чиста.

Сонце розтопило сніг і вітер шелестить травою.

Де-не-де синіє безводний полин і кущиться пахучий чебрець.

Я люблю їхати на поле тоді як ниви зеленіють.

Кожна ниточка на рушнику заплетена і з того просвічувалося гілля.

Собака лежить і все лежить!

На хвилях перешіптувалися крижини і кожна з них несла в далечінь шматки украденого щастя.

На подвір'ї мовчки сиділи зажурені люди а на столі лежало шість з восковими свічками хлібин.

Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцітий невгамовний вік.

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

другому

третьому

п’ятому

сьомому

2, 3

3, 4

2, 6

2, 4

Минулося буря і сонце засяяло.

Хмара надходить і грім гуркотить.

І небо похмуре і сонця немає.

Раптом в сінях зашелестіло і клацнула клямка.

( Бо...), [ ]. - це схема складносурядного речення.

Все одно, суспільно корисний, пів мосту - ці слова написані правильно

Зробив діло- гуляй сміло. Розділові знаки поставлені правильно.

Говорити - річ нудна. Граматична основа "говорити річ"

В безсполучниковому реченні частини залежні одна від одної.

Додаток відповідає на питання як, де, куди, коли, звідки.

У слові "йогурт" наголос падає на "у".

Два на два чотири.

Вірити - означає жити.

Доля в кожної людини різна.

Сум- показник людяності.

Краю мій я для тебе живу.

Рідна мова для всіх найрідніша.

Мама моя мама я вдячна тобі за все.

Горить свіча горить не згаса.

Голосні – це а, о, у, я, ю, Є, ї.

Букву ми пишемо, а звук – вимовляємо.

Слово мавпячий пишемо з апострофом.

В українській мові 38 звуків.

Слово будь ласка пишемо окремо.