Контрольна робота з теми "Пунктуаційна норма"

незважаючи на погану погоду.

щоб відвідати ботанічний сад.

тому що були вихідні дні.

через задушливі дні в Києві.

так що відпочинок був цікавий.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

Грати словом долею грати.

Душа не свита не одягнеш другу

Щастя це трикутник а в нім три боки віра надія любов

Найбільш гірка отрута нашого морального буття безнадійність

Поведінка дзеркало у якому кожен показує своє обличчя. 

Ти мій жорстокий лиходій мій дикий поклик цілоденний. 

Я художник що малює добро любов і радість. 

Твої вірші думок великий злиток.

А зачарована Десна безмежно гарна як весна.

Кров не вода а серце не камінь.

Ти знаєш що ти людина? 

Ти зважай на поклик серця ніжний друже! 

Ти не знаєш чому так зробилося гарно відразу?

Ти граєш і не музику а ніч обвітрену століттями розлуки.

Радій же... До останку пий життя людського пінистий напій.

Не губіться прошу вас у морі людському!

Слово честі мамо й тату буду менших доглядати!

Колись-колись Крим як відомо звався Таврія.

Здається ж люди все у них людське але душа ще з дерева не злізла.

Веселi дотепнi люди дуже по-моєму потрiбнi для життя потрiбнiшi за серйозних поважних i суворих.

Любов до книжки виявляється й у тому що з шостого класу Франко збирав свою бібліотеку

Сумління людське виявляється подібне до вулика його теж можна розтривожити.

За східним звичаєм гості не сміють відмовлятися від подарунків бо то була б господарям образа.

Чисте небо не налягало на гори а навпаки своєю високою легкою синявою довершувало гармонійно доповнювало їх. 

Я не зважив на годинник і виявляється потрапив на кінцевий етап цієї події. 

Ніч була хоч і зоряна але темна.

Я живу не так собою як тобою.

Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.

Було нестерпно жарко як у приміщенні так і на вулиці.

Людина птиця і бджола люблять погожу днину.

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні і тополі і тиша в тиші і тумани в полі.

Усюди і на вулицях і круг стадіону й обабіч дороги до заводу росли молоді осокори клени й каштани.

Родина школа церква телебачення література усі повинні підкреслювати користь для себе й для загалу суворого дотримання законів.

Три головні завдання є в українського народу досягнення правдивого й сталого щастя посилення єдності захист зовнішніх кордонів.

Річка трава дерева птахи люди усе навколо сповнене весняної пружної нестримної сили.

Вічність це симфонія складена верховіттями наших душ.

Душа це битий шлях на невідомих дійсності полях. 

Клятви дані в бурю забуваються в тиху погоду.

Камінь кинутий другом б’є болючіше.

Ноша зручно взята половина ноші.

Дивлячись на людей усміхався й мій батько великий добрий чоловік.

І пісня сонячна душа народу злетіла в небо плавна і дзвінка.

Зупини її мить високу для моїх молитовних долонь.

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

Вони старі майстри-віртуози були схожі один на одного наче брати-близнюки.

Лінивий спить сидячи а робить лежачи.

Дзижчать параболи епох і догорівши догасають.

Акорди бабиного літа зітхнувши падають в траву.

Відпочивши туристи йдуть до Яблуневого перевалу. 

Курличучи із вирію летять ключі.

Старі верби стоять похнюпившись. 

Кіт наближається до нас крадучись. 

По печері ми пересувалися згорбившись. 

Лелека покружлявши опускається на граб. 

Не читайте лежачи.

Не уникнете відповідальності завтра ухиляючись від неї сьогодні. 

Ваш час обмежений не витрачайте його живучи чужим життям.

Роса починає спадати лише відчувши дотик сонячного проміння. 

Беручи від природи все чи можна чекати милості від неї? 

Виховуючи свою дитину ти виховуєш себе.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть колосом шумлять.

Я іду до гаю і в блакить безкраю серце моє лине й птицею співає. 

Бліді на небі гасли зорі і вітер плутався в мережах верховіть. 

І от у синій глибині небес затріпотіли зорі й виплив місяць.

На добрий врожай не було надії і серце хліборобів проймала тривога. 

…підніматися вгору, кружляти.

…сонце заховалося за хмарами.

…зненацька подув сильний вітер. 

…люди поховалися у своїх домівках.

Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе. 

Засип правду хоч золотом вона все одно випливе доверху. 

Афоризм має перевагу над романом його завжди дочитують. 

Навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодом дише.

Прокотився грім з розгоном грають блискавок шаблі пахне морем і озоном від притихлої землі.

Сонце гріє вітер віє з поля на долину.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Віз ламається чумак розуму набирається.

Усе ясно великого бажання навчатися ти не маєш.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Прокруст приповідав — «У ногах правди немає!»

«Добрий ранок, непосидо», — усміхається мати. 

«Мушу йти в полонину, Марічко», — сумував Іван заздалегідь.

«Ні, не клич мене, весно, — казала я їй, — не чаруй і не ваб даремне».

На вухо літу коник сюркотить: «Небесні в тебе очі, схаменися!»

«Нема прогресу, — вирішили Блохи, — однак нас били й б’ють в усі епохи».  

«Заженуть мене сини швидко на піч» — думав старий Кайдаш, майструючи в повітці.

«Три біди в людини, — говорить народна мудрість, — смерть, старість і погані діти».

Бджола каже: «Годуй мене до Купала Йвана, то зроблю з тебе пана».

Блюзнірська мисль запала мені в душу: «Чому на них молитися я мушу?»

«Шануй старість,» — ці слова завжди звучали в нашій родині як повчання.

«Я ніколи, — твердо зауважив радник, — і ні під кого не підлаштовуюся». 

«Добре кажеш», — зауважив гетьман, — не раз чоловік робить не те, що хоче, а що мусить».

«Не годиться, — сказав Григорій, — щоб праця огірчувала життя, як це було в Єгипті з ізраїльтянами, бо, коли праця огірчує, вона рабська».

Довго й лицар слухав пісню, далі мовив на відході: «Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!»

«Я впевнена, що вільний геній мого народу витворить нове, вільне мистецтво…» — писала М. Заньковецька.

кома

тире

кома й тире

крапка й тире 

коми 1 і 2 — при відокремленій обставині

кома 3 — між частинами складносурядного речення

коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці

коми 6 і 7 — при вставному слові

кома 8 і 9 – при однорідних членах речення