Лексикологія української мови

Україна, Дніпро, суфікс, прикметник

сонце, щавель, квочка, хліб

ряд, сила, тепло, крило

добрий, палкий, старий, кривий, високий

житло, Карпати, рука, чистий, горіти

теплий, рідний, земля, дивитися, холодний

береза, ялина, клен, бузок, дуб

важкий, гарячий, древній, білий, кульгавий

колюче слово

колючий погляд

колюча шипшина

колюча правдв

Заглядає в шибу казка сивими очима.

Книжку читай - розуму набувай.

У давнину писали на пергаменті - спеціально обробленій телячій шкурі.

Зламана верба впала у воду, і тепер на ній гойдалися діти

Легкий птах- легкий шелест; відкрити рота- відкрити збори.

Гострий кут- тупий кут; важка робота- легка робота.

Величезний дуб - гігантський дуб;хоробрий воїн - сміливий воїн.

Дерев′яна лава - вулканічна лава; ручка дверей - ручка дитини.

Луки, води , баговиння вільний голос подають.

Щедрують люди щедрою любов′ю.

Швидко весни одцвітають, хутко літні дні спливають.

А це зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдається.

сніг, казка, день, лебеді, денді.

дебют, вахта, декада, фауна

голова, дружба, палац, бал

спека, коса, аматор, нонсенс.

мудрість, біоніка, суцвіття, біль

варення, пошта, морфема, кельти, суть

сила, міра, гріх, дифузія, лінгвістика

синтез, синус, гіпербола, фонема, ом

спудей, монарх, форель, мармур

пан, каша, добро, козак, рейтинг

мушля, комендант , літо, почуття, ратай

урядник, рекрут, свічадо, челядь, жупан

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

З широких батьківських степів.

Дощ пройшов шовковою ходою і лишив на місті краплі сліз.

Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню.

Місяць був ясний, блискучий, як золотий турецький ятаган.

Жита скосили за два дні, пшениця ще достигала.

Десь збоку у високості закурликали журавлі.

Усі свої заробітки від сценаріїв я проциндрив на подорожі за кордон.

Скажи мені правду, мій любий козаче.

Про людину скажуть, що вона велетень, бог, гігант.

Скуту зимою природу голубило по - весняному радісне сонце , всіваючи віття дерев "сльозами".

Поглянь, товаришу, поглянь, як грають ниви злотостеблі.

Прокопчук носив міліцейську шинелю з синього сукна, шапку- кубанку...