Ліквідація кріпацтва, реформи 1860–1870-х рр. та модернізація промисловості

Київська козаччина

Чугуєвський супротив

Трубаївське повстання

Похід у Таврію по волю

Поразка Росії в Кримській війні

Бажання покращити соціально-економічне становище селян

Поширення в суспільстві переконання, що вільнонаймана праця вигідніша за кріпацьку

Падіння міжнародного престижу імператорського уряд

Потужний антикріпосницький рух загрожував перетворитися на селянську війну

Моральний осуд кріпацтва з боку прогресивної інтелігенції

Розпад селянської общини

Особисте звільнення селянина, поліпшення його соціально-правового статусу

Безкоштовне наділення селян землею

Формування ринку вільнонайманої робочої сили, що було передумовою для індустріалізації країни

Поширення на селі ринкових і товарногрошових відносин, створення певних умов для підприємництва

Одесу та Балту

Київ та Одесу

Одесу і Харків

Катеринослав і Київ

було основним районом товарного зернового господарства

мало найбільшу кількість найманих робітників у сільському господарстві

було основним осередком цукробурякового виробництва

було центром активного розвитку видобутку кам'яного вугілля

підкорялися владі поміщиків і продовжували виконувати панщину чи платити оброк

могли вступати на службу або в навчальні заклади, переходити в інші верстви суспільства

залишати рідні оселі й найматися тимчасово на фабрики і заводи

позбавлялися частини польових наділів і угідь, якими вони користувалися раніше

передумов проведення селянської реформи

причин проведення селянської реформи

наслідків проведення селянської реформи

особливостей проведення селянської реформи

1848р.

1861р.

1864р.

1874р.

притоку іноземного капіталу в промисловість

занепаду традиційних галузей економіки

розвитку промислового будівництва на Правобережжі

фактичної ліквідації поміщицького землеволодіння

кваліфікована робоча сила

значні природні ресурси

розгалужена транспортна інфраструктура

утворення монополістичних об'єднань

земства

намісництва

генерал-губернаторства

волості

запровадження інституту мирових суддів для розв'язання дрібних суперечок

створення міських дум і управ, обрання до яких відбувалося на основі майнового цензу

ліквідацію уставних грамот, з яких фіксувалися селянські повинності

створення органів місцевого самоврядування для вирішення господарських та соціальних питань