Нові російські порядки: імперське освоєння українського простору. Козацтво піс-ля ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини

1775 р. за наказом катерини ІІ значна частина російських військ зруйнувала Запорізьку Січ, таким чином на території українських земель, що входили до складу російської імперії, більше не існувало козацьких формувань:

1775 р. за наказом катерини ІІ значна частина російських військ зруйнувала Запорізьку Січ, тому частина козаків, яка небажала підпорядковуватись російському керівництву переселилася до Речі Посполитої;

1775 р. за наказом катерини ІІ значна частина російських військ зруйнувала Запорізьку Січ, тому частина козаків, котрі не бажали підпорядковуватись російському керівництву переселились на територію Османської імперії, частково до Австрії;

Австрійських земель;

Кримського ханства;

Кавказьких земель;

Османської імперії.

козаки, що входили до складу Задунайської Січі звільнялися від сплати податків та повинностей;

козаки, що входили до складу Задунайської Січі повинні були нести військову службу на користь турецького султана;

останнім кошовим отаманом Задунайської Січі був Петро Калнишевський;

козаки, що входили до складу Задунайської Січі воювали у складі турецької армії проти російських військ в 1787-1792 рр., 1806 - 1812 рр.;

Задунайське козаче військо під час чергової російсько-турецької війни перейшло на бік російського царя;

Османська імперія зруйнувала Задунайську Січ через зраду козаків;

Козаки колишньої Задунайської Січі переселились на територію між Бердянськом та Маріуполем, де створили Азовське козаче військо

Задунайська Січ була зруйнована за наказом імператриці катерини ІІ. 1775 р.

1775 р.;

1787 р.;

1795 р.

Запорізької Січі;

Задунайської Січі;

Чорноморського (Кубанського) козачого війська;

Бузьке козаче військо.

Т. Шевченко в поемі "Гайдамаки";

Т. Шевченко в поемі "Кавказ";

Т. Шевченко у творі "Наймичка".

козаки воювали проти народів Кавказу, зокрема черкесів, підпорядковуючись владі та політиці російського царя;

чисельність українців на території Пн. Кавказу впродовж 1 пол. ХІХ cт. становила майже 20 %;

українців не було представлено на території Пн. Кавказу впродовж ХІХ ст.

3;

9;

5;

Волинь;

Поділля;

Слобожанщина.

Таврія.

з метою підтвердити та задокументувати своє дворянське походження частина козацької старшини вдавалася до фальсифікації даних;

після видання "Жалованої грамоти російського дворянства" козацька старшина відмовилася урівнюватися в правах і привілеях із російськими дворянами;

більшість представників дворянського походження на Правобережній Україні становили поляки.