Однорідні члени речення

«Молюсь і вірю» 

«Бджола та Шершень» 

«Наталка Полтавка» 

«Червоне і чорне» 

«Всякому місту — звичай і права» 

Працею людина сильна і красива.

3 добра й любові приходить щастя.

Шукаю вже не щастя а поради.

Ми маємо право на сум і любов.

Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди.

І ранкові, й вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання, жаль.

Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний шепіт і зітхання – моя Україна.

Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.

Прикро було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем.

Люблю читати детективи і фентезі. 

Про це говорять усі лікарі та стоматологи. 

Повітря пахне полуницями та дощем. 

За вікном то дощ, то спека. 

Дерева і трави вітають весну. 

Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем.

Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле. 

Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.

Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце.

Розмови, погляди, пісні - це наймиліші спогади.

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує.

Першим розповів європейцям про Єгипет невтомний мандрівник та історик Геродот.

Працюючи з художнім словом, Емма Андієвська виходить за рамки стандарту й буденщини.

За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки пам’яток української історії й архітектури.

У людства завжди були й будуть питання, на які воно, вочевидь, відповіді не знайде ніколи.

Звичністю, буденністю позначено тут життя.

Пливуть переді мною сині води, білі піски.

Світ здається чарівною казкою, нерозгаданим плетивом мрій.

Тихо опадає цвіт яблунь і груш.

Під моїм вікном густо, медово пахне акація.

Я в пісні молодість знайду й довго-довго буду з нею.

Моїй душі й людські страждання ні вдень ні вночі не давали спокою.

Крізь темну ніч шуміли весняні дощі й в унісон із ним шуміли сосни.

Коли він торкався смичком до струн скрипки все на світі зникало й залишалася тільки музика.

У громадському транспорті і за поручні тримайтеся й не притуляйтеся до дверей.

Додому ніч собі на небо йшла,і на зорю дивилася мурашка.

Я кілька днів і сяк і так добирався до скрині...

Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця.

Приходитиму знов і знов сюди,як ніжний серпень в сонячні сади.

граматична основа речення

усі слова в реченні

другорядні члени речення

члени речення, що відповідають на одне питання та залежать від одного слова в речення

будь-які члени речення

лише другорядні члени

лише підмети

лише присудки

Підмети

Присудки

Додатки

Обставини

Означення

Козаки були мужніми та вправними воїнами.

Козаки мали гармати, рушниці та списи.

Шаблі в козаків були довгі та гострі.

Шабля - улюблена зброя козака.

У мирний час козаки любили поспівати й потанцювати.

Весело й цікаво жилося їм тоді.

Грали козаки на різних музичних інструментах: кобзах, бандурах, цимбалах.

Козаків завжди вважали не лише сміливими, але й дуже справедливими.

присудки

підмети

додатки

означення

розведене пастухами ще зранку

перетворюючись на чорне попелище.

що залишили недолугі туристи.

і залишає по собі пустку

Ми стали збиратися додому.

Ні риба ні м’ясо!

Каштани в ранок сивий, попелястий шуміли над твоїм вікном.

І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом .

Узимку калина вабить нас червоними гронами. 

Ялинами й соснами милуюся взимку

Срібно-білий сніг весело порипує під ногами

Кущі глоду на галявині й у лузі вкрилися пухнастим снігом.