Основи підприємницької діяльності т1.1

Тип господарювання, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб власників, для споживання всередині того господарства, де вони вироблені – це:

Тип господарювання, за якого продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб’єктами не для власних , а для суспільних потреб, шляхом купівлі-продажу цих продуктів, що стають товарами – це:

Фізичні та юридичні особи, що виступають до економічних відносин товарообміну та послуг в одних випадках як споживачі, в інших – як виробники – це:

Специфічні групи товарів та послуг, що мають стійкий попит, постійно надходять на ринок – це:

Сукупність (система) підприємств та організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо – це:

Суб’єкт, який поєднує в собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їх нових якостей, нових сфер застосування капіталу – це:

Економічною основою підприємництва є:

Підприємець виконує наступні функції:

Прийняття управлінських рішень на всіх стадіях виробничої та збутової діяльності, здійснення організації, планування, мотивації та контролю виробництва – це:

До найважливіших рис сучасного підприємця можна віднести:

Відповідальність підприємця своїм майном за результати господарювання: продукцією (послугами), які підлягають реалізації на ринку, та прибутком, який залишається у розпорядженні підприємця після внесення платежів, встановлених законодавством – це:

Форма реалізації потреби, користь, вигода, яка досягається у процесі реалізації економічних відносин – це.:

Суперництво, змагання за досягнення найкращих результатів, економічна боротьба між фірмами (підприємцями) за найбільш вигідні умови виробництва та збуту товарів – це: