Основні поняття і визначення стандартизації. Види стандартизації. Значення стандартизації

Встановлення і застосування правил (стандартів) з метою упорядкування діяльності в певних галузях на користь і за участю всіх зацікавлених осіб.

Діяльність, що вивчає закономірності формування конкретної діяльності.

Наука, що вивчає закономірності управлінської діяльності.

Діяльність, спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання стосовно завдань, що реально існують.

Технічне законодавство і нормативні документи регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.

Метрологічне забезпечення.

Продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їх складники, устаткування, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.

Стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів.

Вивчати механізм стандартизації в готелях і впроваджувати новітні технології, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність

Реалізувати права споживачів.

Вивчати форми і методи стандартизації.

Перевіряти безпечність продукції, процесів і послуг для життя, здоров’я та майна людей, тварин, рослин, довкілля.

Юридичні та фізичні особи.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; рада стандартизації; технічні комітети стандартизації.

Підприємства та організації усіх форм власності.

Суб’єкти, що займаються стандартизацією. 

Оптимальне впорядкування об’єктів стандартизації з метою прискорення науково-технічного прогресу, підвищення якості продукції, удосконалення управління економікою, розвитку міжнародного економічного, наукового і технічного співробітництва.

Захист прав споживачів.

Створення системи нормативних документів і стандартів, які визначають прогресивні вимоги до продукції, послуг, процесів на стадіях їх розроблення, виготовлення і використання, а також нагляд за дотриманням встановлених вимог.

Усі відповіді є правильними.

яку проводять на рівні однієї певної країни;

участь у якій доступна для відповідних органів усіх країн;

яку проводять на рівні однієї конкретної галузі виробництва;

що містить підвищені вимоги стосовно вже досягнутих на практиці норм і вимог до об’єктів стандартизації, які згідно з прогнозами будуть оптимальними у майбутньому.

Стандартизація, яку проводять на рівні однієї конкретної галузі виробництва.

Стандартизація, що містить підвищені вимоги щодо вже досягнутих на практиці норм і вимог до об’єктів стандартизації, які згідно з прогнозами будуть оптимальними у майбутньому.

Сукупність основних елементів з метою оптимального вирішення конкретної проблеми стандартизації.

Застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації.

Регіональна.

Комплексна

Глобальна

Міжнародна.

Узагальнення незалежних характеристик; доступність; прозорість.

Аналіз продуктів діяльності; забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства.

Розроблення нормативних документів усіх зацікавлених осіб; взаємозв’язок та узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність нормативних документів для сертифікації продукції.

Відкритість інформації про чинні стандарти.

Акціонерні товариства.

Приватні підприємства

Підприємства незалежно від форми власності та підпорядкування, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності за договірними зобов’язаннями або ліцензіями на право виготовлення та реалізації продукції.

Суб’єкти підприємницької діяльності.

Міжнародні; регіональні; міждержавні; національні; стандарти підприємств.

Галузеві; внутрішньосистемні; міжсистемні; основоположні

Зовнішні; внутрішні.

На продукцію; на процеси; на методи вимірювань, контролю, випробувань; на систему управління; основоположні стандарти.

Становлення специфіки об’єкта стандартизації, складу і змісту вимог, встановлених для нього, для різних категорій.

Нормативно-технічний документ, що містить комплекс норм, правил, вимог до об’єкта стандартизації, які затверджені компетентним органом.

Методи вимірювань, контролю, випробувань, що відбуваються під впливом різних факторів.

Технічний документ, що цілеспрямовано формує стандартизацію. 

Прямі; непрямі; опосередковані.

Галузеві; внутрішньосистемні; міжсистемні; основоположні.

Міжнародні; регіональні; міждержавні; національні; стандарти підприємств.

На продукцію; на процеси; на методи вимірювань, контролю, випробувань; на систему управління; основоположні стандарти.имог, встановлених для них?

Юридичні та фізичні особи усіх форм власності.

Усі підприємства незалежно від форм власності, підпорядкування; громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності; міністерства, органи державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія цих стандартів.

Приватні підприємства.

Малі підприємства.

планомірне встановлення і використання системи взаємопов’язаних вимог як до об’єкта комплексної стандартизації загалом, так і його основних елементів з метою оптимального вирішення конкретної проблеми;

відповідність органів країн лише одного географічного або економічного чи політичного простору;

кількісні зміни в системі стандартизації;

вимоги щодо вже досягнутих на практиці норм і вимог до об’єктів стандартизації.

Конкретні підприємства, які затвердили ці стандарти.

Консалтингові, торговельні та виробничі підприємства.

Суб’єкти підприємницької діяльності.

Замовник або споживач цієї продукції.

Виробника товарів.

Оптових покупців.

Роздрібних торговельних підприємств.

Замовника або споживача цієї продукції, що підтверджена договором чи іншою угодою.

Якості та безпечності.

Обов’язковим вимогам державних або галузевих стандартів України щодо безпеки й охорони навколишнього середовища.

Охорони навколишнього природного середовища.

Безпеки для життя, здоров’я і майна людей та навколишнього середовища.