Події, зображені у романі П.Куліша "Чорна рада", відбувалися
1709 року
1768 року
1185 року
1663 року
1840 року
У романі "Чорна рада" П.Куліш використав матеріал
козацьких літописів
Початкового літопису
Київського літопису
народних переказів про подію
історичні праці Г.Квітки-Основ'яненка
Пантелеймон Куліш став
автором першого українського історичного роману
зачинателем нової української літератури
автором першого прозового твору нової української літератури
реформатором українського віршування
автором першого драматичного твору нової української літератури
"Саме проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром"
Наум Дрот
Яким Сомко
Михайло Черевань
Максим Гримач
Шрам
В уривку "Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, учився в Київській братській школі, і вже сам був вийшов на попи. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік" йдеться про
Івана Брюховецького
Череваня
полковника Шрама
Максима Гримача
Якима Сомка
Мав за жінку бранку туркеню
Іван Брюховецький
Яким Сомко
Максим Гримач
полковник Шрам
Василь Невольник
На хуторі Хмарище мешкав
Максим Гримач
Гвинтовка
Михайло Черевань
полковник Шрам
Яким Сомко
В уривку "високий, огрядний собі пан, кругловидий, руcявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи" описано
Максима Гримача
Василя Золотаренка
Івана Брюховецького
полковника Шрама
Якима Сомка
В уривку "тілько похитувавсь, гладючи черево; а щоки - як кавуни: сміявся од щирого серця" йдеться про
божого чоловіка
Максима Гримача
Михайла Череваня
полковника Шрама
Кирила Тура
В уривку "Темний був він на очі, а ходив без поводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені" змальовано
божого чоловіка
Івана Брюховецького
Гвинтовку
полковника Шрама
Кирила Тура
В уривку "Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані - і пучки видно. Хіба б по шаблі можна було догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла від золота, да й та на ньому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська" йдеться про
полковника Шрама
Івана Брюховецького
Василя Золотаренка
Якима Сомка
Кирила Тура
Слова "І дай, Боже, щоб обидва береги Дніпровії приклонились під одну булаву" в романі "Чорна рада" належать
полковнику Шрамові
Івану Брюховецькому
Якимові Сомку
Богданові Хмельницькому
Василеві Золотаренку
Стосовно роману "Чорна рада" П.Куліша помилковим є твердження
в основу роману покладено історичну подію
у романі зображені історичні постаті та вигадані особи
у змалюванні хутора Хмарище автор утілив свій ідеал життя
при написанні роману автор використав народні перекази про подію
У якому рядку правильно відтворено послідовність подій у романі П.Куліша "Чорна рада"
ув'язнення Сомка - покарання Тура біля стовпа - Чорна рада - викрадення Лесі
покарання Тура біля стовпа - ув'язнення Сомка - викрадення Лесі - Чорна рада
викрадення Лесі- ув'язнення Сомка - покарання Тура біля стовпа - Чорна рада
викрадення Лесі - покарання Тура біля стовпа - Чорна рада - ув'язнення Сомка
У рядках "Я думав, що Сомко вже твердо сів на гетьманстві, - а в його душа щира, козацька, - так міркував я, що якраз підійму його з усіма полками на Тетерю, да й ривернем усю Україну до одної булави", - ідеться про плани
Михайла Череваня
Василя Невольника
Івана Брюховецького
Івана Шрама
Петра Шраменка
Лише історичні персонажі "Чорної ради" перелічені в усіх рядках, ОКРІМ
Яким Сомко, Павло Тетеря, Іван Брюховецький
Васюта Золотаренко, князь Гагін, Павло Тетеря
Кирило Тур, княгиня Настя, Петро Шрам
Павло Тетеря, Васюта Золотаренко, князь Гагін
Іван Брюховецький, Яким Сомко, писар Вуяхевич
Уривок "РІдко, може, єсть на Вкраїні добра людина, щоб ізжила вік, да не була ні разу в Києві. А вже хто був, то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзигариками дзвіницю, ... ту розмальовану церкву ... гетьмана Петра Сfгайдачного. ... Була то колись благочестива пані Ганна Гулевичівна, що подаровала на братство свій двір із садом; і на тому-то дворі гетьман Сагайдачний церкву збудовав і монастир братський з школами устроїв..." є таким композиційним елементом роману
пролог
опис природи
історичний екскурс
присвята
епілог
Слова "Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, й рани. Обновиться яко орля юность моя" належать
Матвієві Гвинтовці
Михайлові Череваню
Божому чоловікові
Василеві Невольнику
Іванові Шраму
В уривку "Лицар над лицарством, вродливий над вродливими, да, видно, тілько в його і думки, що про гетьманські порядки. А дівочому серцю що і молоденька краса, що і козацька слава, коли до неї козак не горнеться?" йдеться про
Кирила Тура
Петра Шрама
Якима Сомка
Павла Тетерю
Івана Брюховецького
У рядках "...був козак не дитина: мав батькову постать і силу, ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу" охарактеризовано
Михайла Череваня
Петра Шраменка
Павла Тетерю
Богдана Чорногорця
Матвія Гвинтовку
В уривку "Прив'язали бідолаху так, щоб можна було повертатись на всі боки, ще й праву руку оставили на волі, щоб можна було бідоласі достати ківш да випити меду або горілки..." йдеться про
святкування Медового Спаса
покарання за козацькими звичаями
проведення виборів гетьмана
катування козака ворогами
проведення чорної ради
Темою твору "Чорна рада" є
справжня сутність імперського режиму
життя й побут різних суспільних верств українців
високі моральні якості простих людей
події в Україні часів Руїни
відпочинок митця на природі
Кульмінацією роману "Чорна рада" є епізод
"- Враг його, - каже, -знає, який тепер люд настав! Приїде казна-що, казна-звідки та й грюкотить, як воріт не розламле. А якби років п'ятнадцять або двадцять назад? Так усяке сиділо по Вкраїні тихо та смирно, наче бджола в зимовнику"
"Коли ж дивиться, аж ізнов негаразд починається на Вкраїні. ...і вже гетьманською булавою почали гратись, мов ціпком. Повернулось у старого серце, як почув, що козацька кров іллється понад Дніпром"
" - А хіба ж нічого?.. У нас окаянний Тетеря торгується з ляхами за християнські душі, у вас десять гетьманів хапається за булаву, а що Вкраїна розірвана надвоє, про те усім байдуже!"
" - Химера, батьку! Козацьке слово, химера! Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть против гармат! Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхність!"
" - Братці мо, - каже, - милії! Що вам битись за мо голову, коли погибає Україна! Що вам думати про мою наругу, коли наругавсь лихий мій ворог над честю й славою козацькою? Пропадай шабля, пропадай і голова! Прощай, безщасна Україно! - і кинув об землю свою шаблю"
Образом, що скріплює всі композиційні елементи роману "Чорна рада" є
образ хутора (хутір Череваня, тут починаються і завершуються події)
"чорна" рада як історична подія
орази представників родини Шрамів - головних персонажів твору
образ дороги - зображено всю тогочасну Україну
ораз Божого чоловіка - носія головної думки твору
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Зареєструватись за допомогою Google