Підготовка до ЗНО

дослідження по математиці

інспектор по техніці безпеки

відповідно до інструкції

заступник по виховній роботі

золотий перстень

лисяча шапка

твердий характер

осінній лист

Горить дощів розплетене волосся

Це озеро буде стояти віки.

Дочекались зими, її перших морозів.

Не говори печальними очима.

течія

привезти

фартух

випадок

Кузьмич, Кузьмівна

Євгенійович, Євгеніївна

Георгій, Георгієвна

Віталійович, Віталіївна

Сиділи склавши руки.

Вона мріяла ще багато зробити.

Ми чекали Петра Сидоренко.

Кожен з нас повинен дбати про мову.

прощання, дивишся, земля

мелодія, безсмертя, ряска

хворостняк, свято, галявина

юність, ательє, щедрість

джміль, історія, криниця

капос…ний, гіган…ський,боліс…ний

захис…ний, капос…ний, пристрас…ний

невіс…ці, перс…ні, навмис…ний

тиж…невий, ус…ний, компос…ний

хворос…няк, кіс…ці, молоковміс…ний

риб…ячий, п…янкий, хутор…янин

черв…як, тьм…яний, пан…американський

дзв…якнути, матір…ю, розм…якшити

під…юдити, від…ємник, розм…якнути

об…їхати, кур…йоз, б…юро

лож…чка, пер…вал, кр…слатий

широч…на, засніж…ний, пал…ця

оч…нята, пташ…чка, мар…во

нареч…ний, н…щівний, вел…тенський

оч…щати, зн…сти, встел…ний

напів/автомат, авіа/промисловість, режисер/постановник

північно/кримський, відео/апаратура, навчально/виховний

одно/разовий, давньо/український, загально/державний

електро/устаткування, фізико/географічний, західно/український

теле/компанія, спец/кор, крем/брюле

і розмірковуємо про щедрі дари осені.

згадуючи рідний сад.

які нагадують рідний дім.

радість проймає кожного.

налиті сонцем, духмяні.

Від матері-вишивальниці перейняла своє вміння.

Букети на рисунках ніби одухотворені.

Гриби – скромні і непоказні лісові дари.

Людські таємниці не мають належати іншим.

Ти моя надія, пташеня маленьке.

двохсот сорока

сто п’ятдесятьма

на дев’яносто п’яти

двадцятьма чотирьма

трисот семи

путь, Капрі

рефері, кольрабі

ГЕС, торнадо

тюль, Міссісіпі

боржомі, авеню

Пісня покликана відроджувати мову.

Кожен може стати поетом.

А поле немов море.

Поводитися з мовою як-небудь значить мислити як-небудь.

Слово не полова.

і перетинаю бурхливий потічок.

а праворуч нависають голі скелі.

яка веде до орлиних гнізд.

і милуюся високими вершинами гір.

по якій Катруся йде.

1

2

3

4