Підготовка до ЗНО. Односкладне речення

Вітром здуло хустинку з голови Орисі.

Ніс яскраві квіти і мріяв про зустріч.

Олесь відчував нестерпний біль.

Бузок вже розпустився.

За селом посіяли гречку.

Ходімо в зелений гай!

Олеся стрімко помчала до села.

Надворі вже сутеніло.

Каяття приходить після усвідомлення.

Журавка пила воду біля криниці.

Знову мені не спалося.

Побіг понад кручею і зупинився в житах.

Шевченка тримали в казематі до самого заслання.

Учітесь, читайте, і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь!

Мрію про подорож до Карпат.

Книга - джерело знань.

Мені хочеться до Львова.

Хочу знову поїхати до Львова.

Зовсім не хоче до Львова?

Ти поїдеш зі мною до Львова.

Чую крізь віки голос далеких пращурів.

Віддай цю книгу в бібліотеку.

Довго гомоніли під вікном про лиху годину.

Ходімо зі мною в Стрійський ліс.

В Києві поселили наших спортсменів у Кончі-Заспі.

Не видно крізь туман нічогісінько.

Завжди кажи праву!

Я повертаюсь додому.

Варили кашу на вогнищі.

І селі дбайливо обкурювали садок навесні.

Пішов на війну та й не повернувся.

В автобус сіли вчасно.

Шукав козак щастя-долі.

Піднеси, мій дух, мене під хмари!

Тиша. Вечір золотавий..

Потрібно завжди залишатись собою.

Ліс шумів листям.

Весняний ліс.

За яром одразу ліс.

Мені хотілося в ліс.

За вікном лютувала завія.

За вікном чорний ліс.

За вікном розпогодилося.

За вікном гомоніли про майбутній врожай хліба.

Бережи честь змолоду.

Винеси квіти з кімнати.

Поверни книгу вчительці.

Придбай тур до Єгипту.

Собака біг вздовж колії , поки не впав знесилений.

Липи цвіли, розсипаючи пригорщі аромату, перехожі мимохідь зривали собі суцвіття-парасольки.

На вулиці розвиднялося, згасли останні ліхтарі.

Дрібний дощ лопотів по дахах, мокрий асфальт випаровував тепло.

У квітнику проклюнулись конвалії.

В середу дощ.

Довго чекаю автобус.

Знову загубили стежку!

Темна ніч.

Часто згадую ту темну ніч.

Ніч темна.

В темну ніч пішли навмання.