Поняття синтаксичної норми, синтаксична помилка

Жінка з немовлям переходить дорогу навпроти крамниці.

Василь з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю.

Вишня й абрикос зацвітає в квітні.

Ідуть Остап і Соломія широким степом долі шукати.

інструкція по ремонту трактора, говорити по суті

виїхати по обіді, працювати по вісім годин на добу

по нашим підрахункам, завдання по алгебрі

робота по підготовці техніки, згрупувати по десять примірників

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.

Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.

Навколо запахло чебрецем і м’ятою.

Батьківщину і матір не вибирають.

Держи кишеню і уста замкненими.

Немає пісні без любові.

День народження святкуватиму пізніше.

Спинися, мить, зіграй сонату вічну!

Правда неправду перетягне.

Світало.

Тополі. Палаци. Небо.

Сонцю над світом горіти.

Там усе правильно записано.

На жаль розраховувати не солідно,

На диво чекали новорічної ночі.

На жаль дощі не припиняються.

На щастя сподівається кожен.

На жаль сподіватися не треба.

Сонце неначе впало десь у бір (І.Нечуй-Левицький

3 гори почали з’їжджать дві повозки, запряжені добрими кіньми (І. Нечуй-Левицький).

Золоті бані й хрести ніби жевріли, як погасаючий жар, горіли без проміння (І. Нечуй-Левицький).

Ніч обгорнула біленькі хати немов маленьких діточок мати (Леся Українка).

Пісня, здавалось, бриніла в ньому (М. Коцюбинський)

Запалай мій вогнику крилатий полум’ям привітним і незлим (А. Малишко).

Будь славен день багатого врожаю прозоре небо підіймайся вище (А. Малишко).

Люблю цю тишу мрійну вечорову коли виходить місяць у діброву (І. Нехода).

О дівчино моря звідки й куди лежить твій шлях? (М. Трублаїні).

Ой чого ти земле молодіти стала (Нар. творч.).

мамин, Сергіїн, Ларисин

братів, Світланів, Тарасів

Миколів, качиний, Маріїн

Андріїв, мишачий, Наталчин

північно/західний, темно/зелений, військово/морський

чорно/гривий, осінньо/зимовий, гірко/солоний

мовно/літературний, історико/культурний, чужо/земний

синьо/жовтий, східно/український, старий/престарий

величезний

залізний

зеленуватий

досвідчений

веселіший від усіх

важливіший над усе

вищий брата

легший за воду

Нове приміщення комфортніше

Олена одягла зручніші чобітки

Озеро Світязь глибше, ніж Синевир

Олесь тренується найкраще

Попереду йде молодь

Гуляли навколо школи

Дівчата сиділи навпроти

Він завжди був поруч

сімох ста

сімохсот

семиста

семисот

М.в. п’ятидесятьох

Д.в. п’ятдесяти

О.в. п’ятдесяти

Р.в. п’ятидесяти

...о шостій годині десятій хвилині

...без п’ятнадцяти сім

…о дванадцятій годині

…в шість годин

Упала осені корона золота

Повільно гасне жовта мить густа

А дощ німий торкає руку гілки

Холонуть верб потріскані вуста

Під звуки Лукашевої сопілки

співає сидячи

почали будувати

надворі вечоріє

речі зібрані

не сердься

покиньмо

нехай продають

давай згадаємо

Що написано пером, не виволочиш і волом

Білий кінь, поводдя попустивши, летить в степи

У сонці красуючись, біла хмаринка тріпоче вгорі

Чорна ніч інкрустована ніжністю

замкнений у кімнаті

початкуючі художники

діюче законодавство

управляємий через Інтернет

Старий дзвонар-вітер зібрав докупи тисячі ниток.

Можна все на світі вибирати, сину.

Книги — морська глибина.

По теплому дощі вгрузають босі ноги. В живу теплінь піщаної дороги.

виб..рати, пр..роді, пр..горнися, кр..вавий

тр..вожними, м..нає, х..лилось, пр..рощений

чуж..на, в..сочить, пр..вабливий, жовт...зна

м..реживо, вер..ск, запорош..не, пер..вал