повторення до ЗНО

криниця, собор, історія

багатіти, діяти, пальці

щебечуть, вмиваєшся, рясно

філолог, їхати, весна

день, колос, крило

джерело [д͡жеиреилó], просьба [прóз'ба] 

принісши [приен'íсши], ллється [л':éц':á]

кігті [к'íгт'і], знання [знан':á]

ясний [йаснѝй], молотьба [молот'бá]

тюркський, свідотство, соняшник

визначник, дорішка, молодецтво

карпатський, дорожчати, робітництво

надзьобок, ткацтво, близький

агенство, областний, ніццький

вірші, дочка, дрова

кишка, люстро, котрий

свердло, слина, статуя

течія. фартух, читання

піала, обруч, ніздря

4

2

5

3

1

Слово честі - запевнення у правдивості, істинності висловленого

Слово честі - не відступати від обіцяного, від прийнятого рішення

Слово честі - безпідставно не висловлювати категоричних думок

Слово честі - за всіх обставин прагнути висловити свою думку

Слово честі - бути чесним, до кінця відданим кому-, чому-небудь

За Дніпром небо ясно палало всіма кольорами веселки

Собака лежав на сінові.

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої

Минає день, тиждень, місяць і півроку збігло за водою.

виконавиця

спортсменка

міністерка

кравчиня

гардеробщиця

мебельний

терміновий

роздрібний

критичний

нехворощю, Керчю, кутя

скриня, молодістю, юннат

жовчю, мудрістю, обличчя

безлічю, статтей, воз"єднання

високі коноплі

запалення легень

смачною водою

притягальну силу

гіркою полинню

видатним явищем

прозорий тюль

пухнасте кошеня

незручних туфель

легкою біллю

гризлі, фланель

кір, фугу

собака, інженю

конферансьє, дріб

сажень, філігрань

біг, Париж, Байкал

роман, трактор, вівторок

супутник, пасажир, коледж

портфель, гопак, кілометр

аналіз, очерет, Донець

добріший, найменш удалий

коротший, щонайкращий

ближчий, більш гарячіший

вужчий, найменш потрібний

цікавіший, якнайдорожчий

нафта

нафталін

емаль

пісок

текст

обидва хлопця

чотири поверхи

два випускники

сто два клена

три десятих метри

Ор. в. трьомастами п’ятдесятьма шістьма

Зн. в. триста п’ятдесят шість

Р. в. трьохсот п’ятдесяти шести

Д. в. трьомстам п’ятдесяти шести

М. в. (на) трьохсот п’ятдесяти шести

за десять хвилин шоста

о десятій сорок сім

п'ятнадцять хвилин десятого 

за чверть одинадцята

о пів на першу

розгорнемо, клеєте

скажемо, напишемо

булькочете, колишете

хочете, стоїте

кричите, носимо

Гілля яблунь по садках уже голе-голісіньке, та по/де/куди,на пізніх сортах, іще біліють та рожевіють плоди.

Ні/де немає літа!

не/ймовірну 

За сизим небом горить ніким не/бачена зоря.

будь-що, якийсь, аби-хто, що-небудь

нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий

ніщо, будь-який, де-котрий, ніскільки

дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо

будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що

зрадівший, усміхаючийся, виораний, пожовклий

спитий, зів’явший, розкрившийся, нагороджен

накреслений, зшитий, роблячий, побачений

намальований, прибулий, списаний, працюючий 

зморений, пожвавівший, придуманий, в’янучий

згадуються неперевершені поезії Адама Міцкевича.

мене відразу захопив п'янкий аромат олеандрів.

усіх відпочивальників гостинно зустрічає Сімферополь

дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем.

догори

до схочу

довкола

щороку

мало/помалу, віч/на/віч, по/третє, по/латині

мало/помалу, віч/на/віч, по/третє, по/латині

десь/то, як/раз, по/сучасному, будь/коли

з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи

по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так

Студенти повинні володіти навичками складання конспектів

Виконати складне завдання по всіх правилах досить важко.

Поле виявилося непридатним для гри.

Гетьман за старим звичаєм повертається на всі сторони світу, козаки віддають йому честь.

Він пішов до криниці по воду.

А жанр твору «І мертвим, і живим...» Тарас Шевченко визначив як послання.

А на словах як на цимбалах грає.

Катерина цікава, язик у неї гострий як бритва.

Праця на землі як духовна потреба людини.

Веселість як рукою зняло.

Мої любі, до мене ходіть!

Покромсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти.

Назриваю в гаю запашного зілля, запашного зілля, вибуялих трав.

Взимку та повесні курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч.

Уранці землю притрусив легкий сніжок... → лишивши на землі неприкриті плями.

Вітру на морі не було... → штиль радував матерів із дітьми.

Здійнявся вітер... → піднялася курява.

Зранку ми почали непокоїтися... → й обговорювати можливі перешкоди.

Здійнявся вітер... → і пішов дощ.

Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і матерія добро і зло вогонь і вода батько і мати.

Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і тішив мені очі.

Крім того він був командирований до вищої школи і мав право на підтримку в першу чергу

А він з прекрасним голосом і абсолютним слухом став інженером-геологом.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

2

4

3

5

1

Від одного чеха, що будучи полоненим, працював під час окупації на заводі, добули дані. 

 І раптом якось несподівано ліс озивається гортанними звуками.

Уже тільки згодом один із них, добре намотузувавшись, зауважив, що годують тут, мовляв, не гірше, ніж у заводськім профілакторії.

У природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля, і відпочивала людина.

У центрі Києва, на Софійському майдані понад дев’ять сторіч височить пам’ятка давньоруського мистецтва – славетний Софійський собор.

Сашко задихався та зморився більше години вони бігли з Сіроманцем.

Вже тиха осінь ходить берегами на вербах трусить листячко руде.

Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тиранів.

Дощ пройшов Київ зеленіє.

Привчав мене батько трудитись до поту, а мати - любити пісні.

Збагачуйте життя своєю щедрістю - тоді добрим словом вас згадуватимуть люди

Писати просто - це найбільша майстерність і якість справжнього таланту.

Ясна річ - пісні Марусі Чурай співали не тільки дівчата, а й козаки

А якийсь учень – крихітний, з тоненьким голоском – «Навіщо кита брати? Він і сам попливе!»

«Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде вона моєю: в'ється, як в'юн у руках, та коли б не вислизнула з рук», – подумав Карпо та й пішов у хату.

«Ну, Саво – кажу, – маєш зілля від ворожки?»

Або оцю, або ту, або оту, котру схочете, беріть, вони всі добрі ґаздині і чемні діти, і всі дістануть однакове віно», приговорював.

Тато не раз казав, що: «Як не кинеш Рахіру, то не дістанеш ані грудки землі!»

«Слово – найтонше доторкання до серця, – був переконаний В. Сухомлинський, – воно може стати і запашною квіткою, і живою водою, і розжареним залізом».

Український письменник В. Винниченко якось сказав: «Як нудно, сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті».

«Суспільність, – говорив М. Грушевський, – що має віру в себе, мусить мати й відвагу глянути на правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу».

«Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: «Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу».

Мати Тереза знала силу посмішки, тож усім, хто зневірився, радила: «Отримавши від життя чергового удару, скажіть собі: «Усе могло бути набагато гірше» і посміхніться».

м..д..цина

пр..т..ндент

м..т..орит

л..йт..нант

черв..як, дит...ясла. транс...європейський

підв..ялений, трьох...ярусний, верб..я

бур..ян, возз...єднання, верф..ю

медв..яний, торф..яний, ін...єкція

ад...ютант, розм...якнути, Лук...янівка

За/те, що так вірно вона полюбила козацькії очі?

Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.

Як/би там не було, а комусь належало це перевірити. 

Та пітьма не так уже мучила Соломію, про/те вогкий холод проймав її наскрізь

Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось.