повторення вивченого матеріалу

вишнею, бджолярем, кущем, вдачею, піччю

пустирьом; володарем, грушею, днем, матір`ю

роєм, гостем, площею, , їжою; лікарем

пам`яттю, піччю, подорожю, душею

Юрійович, Юріївна

   Лукич, Луківна;

   Хомич, Хомівна;

Георгійович, Георгівна

без шестисот кілограмів;

після сімдесяти кілометрів

 до п’ятидесяти гривень

більше семисот метрів

вар…мо, сад..мо, крич…те, смаж…те;

ріж…те, дзвон..те, сид..те, їд..те

сох…те, біж..мо, гор..те, пиш..ш 

вір..мо, прос..мо, нес..мо, роб..мо

вряди годи, пліч-о-пліч, по-людськи

   десь інде, спідлоба, навпростець;

    тим часом, зранку, з боку на бік.

нізвідки, раз-у-раз, як-не-як

кіно/зірка, крає/знавчий, диван/ліжко;

   фото/гурток, воле/любний, міні/диктант;

сон/трава, теле/шоу, кімната/музей;

пусто/цвіт, відео/салон, вело/спорт

груш..вий, січ..вий

дощ..вий, овоч..вий

грош..вий, малин..вий

степ..вий, помаранч…вий;

лимон..ий, свяще…ий, ден..ий

жадан…ий, знамен…ий, неоцінен..ий

туман..ий, пташи..ий, дан..ий;

виконан..ий , числен..ий, журавлин..ий;

(не)вистачало людей;

(не)закінчена учнем картина;

(не)уважний учень;

 (не)позичена, а власна книга.

дит…ясла; черв…як; м..ята

моркв…яний; обов..язок; матір..ю;

мавп..ячий; бур..як; мор..як

 з..їсти; двох..ярусний; медв…яний

пр…крити; пр…рва; пр…славний

пр...…жовтий; пр…стол; пр…красний

пр…жовкнути; пр…крити; пр….добрити

   пр…сильний; пр…мудрий; пр….крашений

мен..ший; вдар..те; ніч..ю

т..мяний; різ..бяр; камін..чик

дон..чин; сопіл..чин; кобзар..;

тон..ший; у скрин…ці; Гор…кий.

облас…ний; проїз..ний; студен…ський;

аген..ство, щас…ливий, тиж..невий;

інтриган…ський, радіс…ний, сер…це

дилетант…сякий, балас…ний, зап"яс…ний

Нарешті машина вискочила на міст Патона але міст чомусь тягся без кінця-краю

По-моєму кожна людина мусить хоч раз коли-небудь сягнути свого зеніту.

Угорі над колотим яром дерева майже змикались гіллям і кидали на воду жовтаву тінь

Він приїхав до мене відразу по моєму дзвінку

    Вона посміхнулась красива і сива, як доля…

   Зайва, не витрачена за день сила, дзвеніла й гула, шумувала в селі.

   Якось брів я звільна полем, весь заглиблений у себе.

  Морозний сніг, блискучий та легкий, паде на серце прямо.

І справді на прибережнім сухопутті звиваються посивілі в’юни і вигинаються носаті щупаки.

Сива пелена заслала поле й ця пелена схожа на м’якенький, розсіяний у повітрі попіл.

І враз Максим підбігає до стояків, хутко виймає скрипку з футляра і вже бринить, квилить дивовижний інструмент.

    Бабуся поралась біля печі а дідусь сидів при столі й попивав чай.