Іспит 1-й варіант (22 ПОс.) "Методика навчання мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі"

педагогічних;

лінгводидактичних;

психологічних;

мовних.

вимовного;

лексичного;

морфологічного;

синтаксичного;

рівня тексту.

вимовний;

комунікативний; діалогічний;

лексичний;

рівень словосполучення і речення;

текстовий;

підручники з української мови;

навчальна програма з української мови;

посібник для вчителів;

методичні рекомендації;

Державний стандарт початкової загальної освіти галузі «Мови і літератури»; навчальна програма з української мови.

аналітичні;

слухові;

зорово-слухові;

синтетичні; аналітичні.

автоматизована дія, яка формується на основі умінь, пов’язаних із засвоєнням комплексу знань і їх застосуванням на письмі;

система правил правопису;

написання, що відповідає правилу орфографії;

система правил, що регламентують вимову слова.

списування;

диктанти;

орфографічний розбір;

усні перекази; усні твори;

контрольний диктант.

особами і числами в теперішньому та майбутньому часі; родами і числами в минулому часі;

родами і числами;

відмінками і числами;

не змінюється.

під час виконання яких переважає аналітична діяльність учнів: спостереження над мовою, граматичний розбір у різних варіантах, орфографічне коментування і т.п.;

під час виконання яких переважає репродуктивна діяльність учнів: дослівне списування, імітативні вправи і т.п.;

під час виконання яких обґрунтовується висловлена думка щодо вивченого граматичного поняття;

складання речення.

визначати синоніми;

добирати близькі за значенням слова;

замінювати в тексті те чи інше слово відповідним синонімом;

самостійно вживати в готовому тексті дібране за смислом синонімічне слово;

самостійно вибирати із свого лексичного запасу найбільш влучний для висловлення власної думки синонім;

вводити синоніми тільки у словосполучення, не складаючи речення чи текст; знати тільки формулювання правила.

однорідні члени відповідають на одне і те саме запитання і зв’язані з одним і тим самим словом;

однорідними можуть бути підмети, присудки і другорядні члени речення; 3) при однорідних членах можуть бути залежні слова;

однорідні члени поєднуються за допомогою інтонації і сполучників

і(й), а, але;

при відсутності сполучників між однорідними членами ставляться кома, двокрапка, тире;

узагальнюючі слова при однорідних членах речення; при відсутності сполучників між однорідними членами ставляться кома, двокрапка, тире.

друкована буква;

нова літера;

тверда приголосна; м’яка буква; голосна буква.

голосний звук;

рукописна буква;

приголосний звук;

вивчення теоретичного матеріалу з української мови;

здатність особистості застосовувати у конкретному спілкуванні знання мови, володіння різними соціальними ролями;

здатність особистості читати і писати;

здатність особистості до говоріння.

тільки загальнодидактичні принципи навчання;

тільки лінгводидактичні принципи навчання;

загальнодидактичні й лінгводидактичні принципи навчання;

тільки власне методичні принципи.

узагальнення та систематизації;

аналізу та синтезу;

аналізу та порівняння;

порівняння, синтезу.

імітативні, конструювання, комунікативні;

комунікативні, евристичний, розповідь;

пояснення, розповідь, бесіда;

пояснювально-ілюстративний, наочний.

побудова переказів і творів;

удосконалення і розвиток діалогічного та монологічного мовлення;

складання словосполучень і речень;

побудова усних текстів.

уміння правильно вживати графічні засоби (букви, дефіс) для відтворення усного мовлення на письмі відповідно до прийнятих правил правопису;

уміння писати слова під диктовку;

уміння писати слова під диктовку та їх коментувати;

навчання грамоти.

прості й складні;

залежно від принципів написання;

одноваріантні, двоваріантні, правила-рекомендації;

залежно від етапів вивчення.

навчальній програмі з української мови;

Державному стандарті початкової загальної освіти;

спеціальній методичній літературі;

вчителем у залежності від теми.

розповіді;

пояснювально-ілюстративним з прийомом порівняння;

наочним;

пояснення.

усний, письмовий;

вимовний, текстовий;

пропедевтичний, спеціальний, аспектний (удосконалення лексикологічних умінь);

діалогічний, монологічний.

основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс;

закінчення, основа, визначення спільнокореневих слів, корінь, суфікс, префікс;

корінь, суфікс, префікс, закінчення, основа;

префікс, корінь, суфікс.

«частини мови»;

«слово», «частини мови»;

«слово»;

у кожному з розділів.

методом дедукції на основі речення (тексту);

методом практичних вправ;

на основі слова;

методом аналізу будови слова.

Теоретичної частини мовознавства

Теоретичної і практичної частини

дидактичних принципів навчання

з 12 мовознавчих розділів

мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна

мовлення, аудіювання, читання, письмо

"Взаємодіємо усно", "взаємодіємо письмово", "Читаємо", "Досліджуємо мовлення та мовні явища", "Досліджуємо медіа"

"Тетатралізуємо", "Досліджуємо медіа", "Читаємо"

сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію.

спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

будувати монологічні усні та письмові зв’язні висловлення

працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти, висловлювати своє ставлення до прочитаного,

сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду,

користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах,

повноцінної навички письма

умінь висловлювати свої думки, почуття і ставлення

умінь взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі

уміння виявляти себе в усних формах мовлення

аналіз, інтерпретацію, критичне оцінювання інформації в медіатекстах

створення найпростіших інформаційних програм

створення власних простих медіапродуктів.

проходження завдань в онлайн-сервісах

"Взаємодіємо усно"

"Взаємодіємо письмово"

"Досліджуємо мовні явища"

"Досліджуємо медіа"

М. Вашуленко, С.Дубовик, Н.Васильківська

Т.Пушкарьова

І. Большакова, М. Пристінська

О. Савченко, Р. Шиян

"Досліджуємо медіа"

"Взаємодіємо письмово"

"Театралізуємо"

"Досліджуємо мовні явища"

залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду

розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших.

уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами. 

опрацювання літератури про театр

навчанні дітей читати та аналізувати художні тексти;

навчанні дітей переказувати тексти;

формуванні навички якісного читання та самостійного читання;

удосконаленні навички самостійного читання та читання під керівництвом вчителя. 

Дорошенко С.І., Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Савченко О.Я., Ушинський К.Д.

Дорошенко С.І., Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., МацькоЛ.С., Савченко О.Я.

Вашуленко М.С., Мельничайко О.І., Савченко О.Я., Варзацька Л.О., Шкуратяна Н.Г. 

Наочність.

«Від звука до букви»

Частотність.

Складове читання.

на уроці узагальнення немає такого етапу як перевірка домашнього завдання;

на уроці узагальнення не читають, а тільки опитують учнів;

на уроці узагальнення відбувається систематизація одержаних відомостей і знань з певної теми, удосконалюються навички правильного читання;

на уроці узагальнення відбувається систематизація одержаних відомостей і знань з певної теми, удосконалюються вміння запам’ятовувати художні тексти. 

свідоме, правильне, виразне читання, голосне читання;

свідоме, правильне, швидке читання, художнє читання;

свідоме, правильне, виразне, швидке читання;

правильне, голосне, індивідуальне читання. 

включення до змісту уроків читання творчих завдань,

творча діяльність на основі прочитаного,

стимулювання інтересу через систему текстів у підручнику,

розвиток умінь аналізувати та розуміти зміст літературного твору 

Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові.

Виділення звука зі слова на основі словесного опису і спостереження за артикуляцією.

Зіставлення слів, які різняться одними звуком.

Усічення, нарощування букв, складів на початку і в кінці слів

Порядку їх розташування у сучасному алфавіті.

Їх частотноті в українському письмі.

Особливостей написання.

Особливостей звучання.

Найпростіший словотвірний аналіз, показ предмета чи його зображення, показ малюнків, самостійне пояснення значення слова.

Словесний опис, показ опудал, показ натуральних предметів, тлумачення слів.

Показ предмета чи його зображення, використання контексту, найпростіший словотвірний аналіз, тлумачення слів за допомогою різних прийомів.

Мовлення вчителя.

Тексти підручників.

Спеціально розроблені лексичні вправи.

Твори художньої літератури.

Мовлення батьків.

Закінчення – це змінна частина слова, за допомогою закінчень утворюються різні форми слова, закінчення служить для зв’язку слів у реченні, закінчення стоїть у кінці змінюваного слова.

Закінчення – це змінна частина слова, за допомогою закінчень утворюються різні форми слова, закінчення служить для зв’язку слів у реченні, закінчення є частиною основи слова.

Закінчення – це змінна частина слова, за допомогою закінчень утворюються нові слова, закінчення служить для зв’язку слів у реченні, закінчення стоїть у кінці змінюваного слова. 

Вимовити слово по складах, скласти звукову модель слова, назвати кількість складів, визначити наголошений склад, вимовити послідовно звуки, вимовити голосні, приголосні, м’які, тверді, записати слово, визначити кількість букв і співставити їх з кількістю звуків.

Вимовити слово по складах, скласти звукову модель слова, записати слово, назвати кількість складів, визначити наголошений склад, вимовити послідовно звуки, вимовити голосні, приголосні, м’які, тверді, визначити кількість букв і співставити їх з кількістю звуків.

Вимовити слово по складах, скласти звукову модель слова, назвати кількість складів, вимовити послідовно звуки, вимовити голосні, приголосні, м’які, тверді, визначити наголошений склад, записати слово, визначити кількість букв і співставити їх з кількістю звуків. 

Фонетичним.

Історичним.

Смисловим. 

Пояснювальний.

Контрольний.

Вільний.

Творчий. 

На фонетичних ознаках, на вмінні правильно поставити до слова граматичне питання, на врахуванні формально-граматичних показників кожної частини мови.

На лексичних ознаках (іменник – назва предмета, прикметник – назва ознаки. дієслово – назва дії), на вмінні правильно поставити до слова граматичне питання, на врахуванні формально-граматичних показників кожної частини мови.

На лексичних ознаках (іменник – назва предмета, прикметник – назва ознаки. дієслово – назва дії), на вмінні правильно поставити до слова граматичне питання, на врахуванні словотвірних особливостей кожної частини мови.

Зміна іменників за відмінками служить для зв’язку їх з іншими словами, крім відмінкових закінчень для зв’язку слів використовують прийменники, відмінки можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

Зміна іменників за відмінками служить для зв’язку їх з іншими словами, крім відмінкових закінчень для зв’язку слів використовують прийменники, називний і давальний відмінки ніколи не вживаються з прийменниками, а місцевий – без прийменників.

Зміна іменників за відмінками служить для зв’язку їх з іншими словами, крім відмінкових закінчень для зв’язку слів використовують сполучники, називний і давальний відмінки ніколи не вживаються з прийменниками. 

Вашуленко М.С., Вашуленко О.В.

Большакова І.О., Пристінська М.С.

Пономарьова К.І

Савченко О.Я., Шиян Р.Б.

Дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за особами, числами і відмінками, усі дієслова поділяються на дієвідміни.

Дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за особами і числами, усі дієслова поділяються на три дієвідміни.

Дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за особами і числами, усі дієслова поділяються на дієвідміни.

Відшукування залежних слів від підмета, визначення основи речення шляхом встановлення зв’язків між підметом і присудком, відшукування залежних слів від присудка, встановлення залежності між іншими другорядними членами.

Відшукування залежних слів від присудка, визначення основи речення шляхом встановлення зв’язків між підметом і присудком, відшукування залежних слів від підмета, встановлення залежності між іншими другорядними членами.

Визначення основи речення шляхом встановлення зв’язків між підметом і присудком, відшукування залежних слів від підмета, відшукування залежних слів від присудка, встановлення залежності між іншими другорядними членами.

Пунктуаційні помилки.

Орфографічні помилки.

Семантичні помилки.

перевірка домашнього завдання, повідомлення теми і мети

уроку, розвиток мовленнєвих умінь, робота над текстом,

підсумок;

перевірка домашнього завдання, повідомлення теми і мети

уроку, розвиток мовленнєвих умінь, повторне читання тексту,

узагальнююча бесіда, виразне читання твору, творча робота,

підсумок, домашнє завдання;

перевірка домашнього завдання, повідомлення теми і мети

уроку, розвиток мовленнєвих умінь, узагальнююча бесіда,

виразне читання твору, творча робота, підсумок, домашнє

завдання, написання переказу;

перше і друге прочитання нового твору, бесіда, аналіз твору,

підсумок, домашнє завдання.