Практична робота. «Історії успіху: українські підприємці ХІХ ст.»

Український колекціонер-меценат і археолог, на базі колекцій творів мистецтва якого в Києві було засновано Музей мистецтв ВУАН. 

Коштом ... було видано «Кобзар» Т. Шевченка в 1860 р. 

У колишньому будинку ... нині діє Національний музей Т. Шевченка. 

Відомі українські цукрозаводчики й землевласники ... збудували в рідних Сумах реальне та духовне училища, чоловічу й жіночу гімназії, дитячий притулок

....– меценат, підприємець, вчений-новатор, запатентував випарювальний апарат, використання якого дозволило удвічі скоротити споживання палива під час переробки цукрового буряка

... – видатний вчений-помолог, дослідив и описав новий сорт яблук, назвавши його на честь батька «Ренет Зелений П.Ф. Симиренка»

Харитоненки — українські цукрозаводчики й землевласники — походили із селян-чумаків. Їм належали цукрові заводи й сільськогосподарські економії ...

Викупившись із кріпацтва, Федір Симиренко разом зі своїми зятями заснував промислову фірму «Брати Яхненки і Симиренко», розквіт діяльності якої припав на 40—50-і роки XIX ст. Головною їхньої справою стало нове тоді ...

Яхненки та Симиренки не піддавалися загальній хвилі денаціоналізації, а завжди підкреслювали свою українську сутність. Вони не залишали своїх співвітчизників у скрутний час. Так, коли настав голодний 1830 p., підприємці безкоштовно годували 10 тис. селян

... видавав часопис «Старожитності Придніпров'я». 

.... активно займався благодійництвом спочатку в рідному Глухові, а потім у Києві. Він пожертвував 5 млн рублів на будівництво лікарень, середніх і вищих навчальних закладів (зокрема, його коштом було збудовано Політехнічний інститут та зразкову міську школу). Значна частина пожертв використовувалася на задоволення культурно-мистецьких потреб українського суспільства: будівництво історичного музею, театрів, храмів, пам'ятників. Підприємець займався меценатством, купував картини й матеріально підтримував молодих митців. 

Таким чином, перебудова всього суспільного й економічного життя супроводжувалася багатьма лихами, злигоднями й нещадною експлуатацією працівників працедавцями. Проте з'являлися й такі підприємці, які пов'язували зростання свого капіталу з поліпшенням умов життя та праці своїх робітників, а свій капітал уважали частиною національного надбання. Такими були родини Харитоненків, Симиренків, Яхненків, Терещенків та ін.