Прийменник та сполучник. Правопис

Таке буває тільки (уві) сні.(П. Ворнько).

Розігрався мій кінь ( піді)мною.(Народна творчість.)

Кричать журавлі (наді)мною.(В. Сосюра.)

Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати (по) українському, (по)польському і (по)німецькому.(М. Коцюбинський.)

Удвох кімнатах, зустрілись удвох, у кімнатах

перед класом, передусім класом, передусім будь щирим

згори високої, з високої гори, глянув звисока

з-за спини, із- за гори, з- під столу

А що робилось на початку літа - огірки цвітуть,гарбузи цвітуть, картопля цвіте.(О. Довженко.)

Проблиски світла спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли.(М. Коцюбинський.)

Блискавки бігли з різних сторін до середини неба.(І. Франко.)

Верба товста та всередині пуста.(Народна творчість.)

Гетьте, думи, ви хмари осінні ! То(ж)тепера весна золота!(Леся Українка.)

Добре, дуже б добре було, якби(то) воно сталося,як гадається.(Т. Шевченко.)

Все одно, що(б) не сталося, ми не розлучимось.(Леся Українка.)

Та то(ж) було за чорних днів, за темряви тяжкої.(М. Рильський.)

за/для, по/серед, по/за

з/посеред, з/під, з/поміж

Не/зважаючи на, по/між, з/над

із/ шовку, із/під, наді/мною

з/за кущів, по/серед класу, на/перекір труднощам, з/під сонця

по/над ставом, по/під горою, за/для справи, за/ради батьків

по/між травами, мені у/слід, з/поміж усіх, на/зустріч долі

у/здовж городів, на/в/коло споруди, з/перед себе, на/в/здогін вітру

по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж

із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини

на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від

з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з

завдання по українській мові

враження від вистави

йти по гриби

пропустити через хворобу

п*ять метрів на секунду

по вихідних

назвати на прізвище

на українській мові

іменник

прислівник

прийменник

займенник

бо, хоч, тому що, над

отож, і, не, якщо

але, що, неначе, як

мов, хай, під, та

зате, проте, однак, а, але

або ... або, хоч, та, якби

і, але, ні-ні, неначе

чи…чи, аби, ані... ані