Прийменник та сполучник. Правопис

Із(за) лісу, з(за) туману, місяць випливає.(Т. Шевченко.)

Хлюпочуться качаточка по(між) осокою.(Т. Шевченко.)

Ллється з(поза) хмар проміння тепле і голубувате.(М. Рильський.)

(Під) час канікул я часто буваю в лісі.

Таке буває тільки (уві) сні.(П. Ворнько).

Розігрався мій кінь ( піді)мною.(Народна творчість.)

Кричать журавлі (наді)мною.(В. Сосюра.)

Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати (по) українському, (по)польському і (по)німецькому.(М. Коцюбинський.)

Удвох кімнатах, зустрілись удвох, у кімнатах

перед класом, передусім класом, передусім будь щирим

згори високої, з високої гори, глянув звисока

з-за спини, із- за гори, з- під столу

в глиб землі, з краю землі, з боку товариша

корінь росте вглиб, моя хата скраю,став збоку

у середині кімнати, з початку місяця, із-за гори високої

спочатку треба подумати, спинився всередині, спустився згори

А що робилось на початку літа - огірки цвітуть,гарбузи цвітуть, картопля цвіте.(О. Довженко.)

Проблиски світла спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли.(М. Коцюбинський.)

Блискавки бігли з різних сторін до середини неба.(І. Франко.)

Верба товста та всередині пуста.(Народна творчість.)

Тож третій вітер летить, співає, до всіх із ласкою та по рідному промовляє.

( Т. Шевченко.)

По новому руслу потекло відтепер донецьке життя.(О. Гончар.)

Згори лине жайворонкова пісня. (Панас Мирний.)

Десь камінь прибережний бє швидка вода.(І. Муратов.)

Гетьте, думи, ви хмари осінні ! То(ж)тепера весна золота!(Леся Українка.)

Добре, дуже б добре було, якби(то) воно сталося,як гадається.(Т. Шевченко.)

Все одно, що(б) не сталося, ми не розлучимось.(Леся Українка.)

Та то(ж) було за чорних днів, за темряви тяжкої.(М. Рильський.)

Що б не робив, роби тільки найкраще.(І. Кульська.)

Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці.

(М. Коцюбинський)

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути , я б з них зробила золотую арфу.(Леся Українка.)

Як би не крутила хуртовина, блисне промінь - крига розтає.(З. Гончарук.)

На те й лихо, щоб з ним боротись.(Т. Шевченко.)

Угору стяг, а світо - в руки , і, що б не сталося, - вперед!(М. Старицький.)

Народна пісня - то ж вона усій землі окраса.(М. Рильський.)

Загинув би, напевно, люд нещасний, якби погасла та маленька іскра любові братньої.(Леся Українка.)

Є почуття такі прозорі , що коли бз них відлити зорі, вони б світились, як небесні.(П. Воронько.)

Даю тобі цей меч, дарма що ти сильна.(Леся Українка.)

Дівчата спросонку спершу перегукуються з кимось, немовби пробуючи голоси.( Іван Ле.)

Довго співали дівчата , довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати.(І. Нечуй- Левицький.)

Добре, дуже добре було, якби(то) воно так сталося, як гадалось.

.( Т. Шевченко.)

Миру над світом сіяє маяк, тим(то) спокійно свій невід рибак кидає в море, що піниться й грає.(М. Рильський.)

Дарма( що) рудим називають,за( те) ж серце в нього золоте.( Гончар.)

Вода палахкотіла жовтим вогнем, наче(б)то горіло ціле море.(Вал. Шевчук.)

Протокол зборів підписали всі члени комісії, одначе з окремими зауваженнями.

З 25 по 27 червня історичний музей не працюватиме, позаяк зачиняється на ремонт.

Більше вір своїм очам, аніж чужим речам.

Що більше працюватимеш, тим більше матимеш.

за/для, по/серед, по/за

з/посеред, з/під, з/поміж

Не/зважаючи на, по/між, з/над

із/ шовку, із/під, наді/мною

з/за кущів, по/серед класу, на/перекір труднощам, з/під сонця

по/над ставом, по/під горою, за/для справи, за/ради батьків

по/між травами, мені у/слід, з/поміж усіх, на/зустріч долі

у/здовж городів, на/в/коло споруди, з/перед себе, на/в/здогін вітру

по/ряд, за/для, о/крім, відповідно/до, з/поміж

із/за, під/час, по/серед, по/при, з/середини

на/вкруг, по/переду, по/руч, по/заду, не/залежно/від

з/метою, у/результаті, у/зв’язку/з, згідно/з

завдання по українській мові

враження від вистави

йти по гриби

пропустити через хворобу

п*ять метрів на секунду

по вихідних

назвати на прізвище

на українській мові

іменник

прислівник

прийменник

займенник

бо, хоч, тому що, над

отож, і, не, якщо

але, що, неначе, як

мов, хай, під, та

зате, проте, однак, а, але

або ... або, хоч, та, якби

і, але, ні-ні, неначе

чи…чи, аби, ані... ані